Постпублікаційні зміни та ретракція

Редакція журналу «Вісник Одеського національного університету. Географічні та геологічні науки» несе відповідальність за збереження точності оприлюднених даних. Оскільки наукова стаття після публікації стає частиною постійного світового архіву знань, будь-яке втручання в її текст після виходу у світ регулюється суворими міжнародними протоколами. Наша політика базується на принципах прозорості, що закладені в настановах Комітету з етики публікацій (COPE).

Зміни та виправлення

Внесення несуттєвих змін

Допустимі та несуттєві помилки в опублікованій статті, які не впливають на її зміст або наукову цілісність дослідження (наприклад, друкарські помилки, непрацюючі покликання, неправильні номери сторінок у заголовках статей тощо), можна виправити шляхом публікації змін.

Це відбувається шляхом заміни оригінального PDF-файлу на виправлений разом із повідомленням про виправлення на вкладці “Зміни” з детальним описом помилок і змін, внесених у вихідний PDF-файл.

Оригінальний PDF-файл буде позначено приміткою про виправлення та вказівкою на виправлену версію статті з виправленнями. Оригінальний PDF-файл також буде заархівований і доступний за покликанням у тій самій вкладці Erratum (Змінено).

Виправлення істотних помилок

Виправлення публікують у разі, коли вже після публікації статті виявляють істотні помилки, які суттєво впливають на дослідницьку цілісність та зміст статті.

Основні причини публікації виправлень — це зміна авторства, ненавмисні помилки в результатах досліджень, помилки в маркуванні таблиць і малюнків тощо.

Виправлення публікують окремою публікацією та реєструють у власному DOI.

Рішення про публікацію помилок або виправлень приймає головний редактор після обговорення з авторами та відповідальним редактором.

Порядок відкликання (ретракції) опублікованих статей

Політика ретракції реалізується редакцією для попередження читачів про випадки самоплагіату (коли автори подають одні й ті самі дані в кількох публікаціях), академічного плагіату, фабрикацій та фальсифікацій, приховування конфліктів інтересів, які могли вплинути на інтерпретацію даних або рекомендації щодо їх використання. Відкликання тексту наукової статті є механізмом виправлення опублікованої інформації та сповіщення читачів про публікації, що містять серйозні недогляди або помилкові дані, у т.ч. такі, яким не можна довіряти. Публікація автором подібних даних може бути результатом випадковості чи свідомих порушень.

Метою ретракції є інформування читачів про публікацію, що містить недостовірні дані.

Ґрунтуючись на рекомендаціях Комітету з етики наукових публікацій (COPE), Редакція журналу керується наведеною нижче політикою відкликання (ретракції) вже опублікованих статей.

Ретракція є механізмом виправлення інформації, опублікованої в журналі, відкликання такої інформації та оповіщення аудиторії про такий крок. Це вимушений захід, що виправдується вагомими підставами.

Підставою ретракції служать грубі порушення правових, публікаційних і етичних норм.

Запустити» механізм ретракції можуть такі суб’єкти:

Редколегія якого-небудь журналу направляє аргументований запит до редакції журналу, який опублікував, відкликає матеріал;
головний редактор, який звертається з аргументованим поданням, яке обґрунтовує причини відкликання наукової статті;
автори матеріалу, що склали мотиваційне звернення в письмовій формі на ім’я головного редактора видання;
учасники конфлікту інтересів та інші суб’єкти, які звертаються з доказами порушення професійної, правової та публіцистичної етики.

Важливий аспект – аргументованість, обґрунтованість та надання доказів по кожній претензії. Перш ніж відкликати матеріал, факти підлягають ретельній перевірці.

Підставами для відкликання статті є:

наявність неправомірних запозичень;
дублювання статті в кількох виданнях;
виявлення в роботі фабрикації або фальсифікацій;
виявлення в роботі серйозних помилок (наприклад, неправильної інтерпретації результатів), що ставить під сумнів наукову цінність матеріалу;
некоректний склад авторів (включені особи, що не відповідають критеріям авторства або відсутній той, хто гідний бути автором);
прихований конфлікт інтересів (та інші порушення публікаційної етики);
перевидання статті без згоди автора;
інші порушення етичних принципів видання.

Підставами для ініціювання процесу ретракції статті можуть бути:

звернення автора про відкликання статті;
звернення сторонніх осіб (можливо, учасників конфлікту інтересу) з доказами порушень наукової етики автором опублікованої у виданні статті;
виявлення редколегією журналу фактів порушення наукової етики авторами статті.
Рішення про відкликання статті приймає комісія з питань академічної доброчесності на підставі рішення редакційної колегії.

Інформація про відкликання статті розміщується на вебсайті видання.

Прізвище автор(и) і назва статті залишаються в змісті на вебсайті видання у складі відповідного випуску, але надається інформація про причину ретракції.

Автору (авторам у разі співавторства) направляється рішення з обґрунтуванням причин ретракції статті.

Відомості про відкликані наукові статті передаються в бази наукових бази наукових матеріалів.

PDF-файл відкликаної статті залишається на вебсайті, але має чіткий водяний знак з приміткою «Відкликано» на кожній сторінці.

Процедура відкликання здійснюється відповідно до міжнародних стандартів, зокрема Керівництва Комітету з етики наукових публікацій щодо відкликання (ретракції) статей (COPE Retraction Guidelines). У разі відкликання статті на сайті журналу, а також у найближчому випуску журналу, буде розміщене відповідне повідомлення. Відкликана стаття буде належним чином позначена у базах цитування (наукометричних базах) та залишиться у вільному доступі з чіткою позначкою її статусу.

Заява про занепокоєння

Відповідно до настанов COPE Expressions of Concern Guidelines, редакція має право опублікувати офіційне застереження щодо статті, якщо виникають серйозні підстави сумніватися в доброчесності дослідження. Цей інструмент є критично важливим у ситуаціях, коли розслідування підозри у плагіаті чи фальсифікації даних є тривалим або ускладненим через відсутність швидкої відповіді від установи, де працює автор.

Заява про занепокоєння слугує тимчасовим індикатором для наукової спільноти, попереджаючи про можливу недостовірність результатів до моменту прийняття остаточного рішення. Такий захід застосовується тоді, коли редакція володіє вагомими доказами порушень, але завершення офіційної процедури потребує часу. Після отримання вичерпних результатів перевірки ця заява або видаляється з оприлюдненням виправдального висновку, або стає підставою для повної ретракції матеріалу.