МІЖРІЧНА МІНЛИВІСТЬ ПОВЕРХНЕВИХ ТЕМПЕРАТУР ОКЕАНІЧНИХ АКВАТОРІЙ ТА ВАРІАЦІЇЇ СОНЯЧНОЇ АКТИВНОСТІ (НА ПРИКЛАДІ ТИХОГО ОКЕАНУ)

Ю. Д. Шуйський, О. В. Холопцев

Анотація


На прикладі Тихого океану показано, що статистично суттєвими чинниками міжрічних змін середньомісячних значень поверхневих температур океанічних акваторій в районах розвитку апвелінгу. У період 1973-2012 рр. фрагментарно склалися ряди відносних чисел Вольфа, котрі передують ним на 200-210 років. Вивчено особливості сезонних змін розташувань районів Тихого океану, для яких має місце суттєва негативна кореляція між відповідними фрагментами часових рядів тих процесів, що розглядаються. Визначено фрагменти ряду чисел Вольфа, для яких є статистично суттєвим їх зв'язок зі змінами пересічномісячніх поверхневих температур максимальної кількості районів даного океану у тому чи іншому місяці. Для подібних фрагментів встановлено розташування океанічних районів, де зазначений зв'язок є статистично суттєвим. Підтверджена статистична стійкість зв'язків, що встановлено до варіацій років, з яких починаються фрагменти часових рядів процесів, що вивчаються. Тому їх доцільно ураховувати при розробці прогнозів мінливості стану Світового океану та клімату.

Ключові слова


Тихий океан; вода; температура; Сонце; активність; коливання; клімат

Повний текст:

PDF (Русский)

Посилання


Belevich M.Yu. 2000. Matematicheskoe modelirovanie gidrometeorologicheskih processov (uchebnoe posobie). SPb.: Izd-vo RGGMU.

Benzeman V.Yu. 2009. Prostranstvenno-vremennaya izmenchivost’ gidrofizicheskih polej okeana. SPb: Neva.

Burkov V.A. 1980. Obschaya cirkulyaciya Mirovogo okeana. Leningrad: Gidrometeoizdat.

Byshev V.I. 2003. Sinopticheskaya i krupnomasshtabnaya izmenchivost’ okeana i atmosfery. Moskva: Nauka.

Gill A. 1986. Dinamika atmosfery i okeana: T. 1. Moskva: Mir.

Gusev A.M. 1983. Antarktida. Okean i atmosfera. Moskva: Prosveschenie.

Doronin Yu.P. 2000. Fizika okeana. SPb: Izd-vo RGGMU.

Emel’yanov A.G. 1988. Teoreticheskie osnovy kompleksnogo fiziko-geograficheskogo prognoza. Kalinin: Oblizdat.

Zaks Sh. 1985. Teoriya statisticheskih vyvodov. Moskva: Mir.

Kobzar' A.I. 2006. Prikladnaya matematicheskaya statistika. Moskva: Fizmatlitizdat.

Piterbarg L.I. 1989. Dinamika i prognoz krupnomasshtabnyh anomalij temperatury poverhnosti okeana. L.: Gidrometeoizdat.

Puzachenko Yu.G. 1998. Metodologicheskie osnovy geograficheskogo prognoza i ohrany sredy. M.

Skvorcov A.V. 2002. Triangulyaciya Delon`e i ee primenenie. Tomsk: Izd-vo Tomskogo gos. universiteta.

Stozhkov Yu.I. 2007. Kosmicheskie luchi i atmosfernye processy, prichiny izmenenij klimata. – SPb: Izd-vo BShFF.

Suhovej V.F. 1977. Izmenchivost' gidrologicheskih uslovij Atlanticheskogo okeana. Kiev: Naukova dumka.

Holopcev A.V., Nikiforova M.P. 2013. Solnechnaya aktivnost’ i prognozy fiziko-geograficheskih processov. – Saarbrücken: Lambert Acad. Pabl.

Holopcev A.V., Nikiforova M.P. 2013. Rol’ Mirovogo okeana v izmenchivosti ozonosfery. Saarbrücken: Lambert Acad. Pabl.

Holopcev A.V., Shujskij Yu.D. 2007. Izmeneniya harakteristik podstilayuschej poverhnosti kak faktor izmenenij temperatury vozduha na Zemle. Prichornomor. Ekologіchnij byuleten (4): 119 – 129.

H’yuber D.P. 1984. Robastnost’ v statistike. Moskva: Mir.

Shulejkin V.V. 1968. Fizika morya. Moskva: Nauka.

Cannizzaro, F., Greco, G., Ranelli, M. 2004. Concentration Measurements of 7Ве at ground level air at Palermo, Italy, — comparison with solar activity over a period 21 years. Jour. Environ. Radioactivity (72): 259 – 271.


Пристатейна бібліографія ГОСТ


Белевич М.Ю. Математическое моделирование гидрометеорологических процессов (учебное пособие). – СПб.: Изд-во РГГМУ, 2000. – 213с.

Бенземан В.Ю. Пространственно-временная изменчивость гидрофизических полей океана. – СПб: Нева, 2009. – 320 с.

Бурков В.А. Общая циркуляция Мирового океана. – Ленинград: :Гидрометеоиздат, 1980. – 254 с.

Бышев В.И. Синоптическая и крупномасштабная изменчивость океана и атмосферы. – Москва: Наука, 2003. – 344 с.

Гилл А. Динамика атмосферы и океана: Том 1. – Москва: Мир. – 1986. – 396 с.

Гусев А.М. Антарктида. Океан и атмосфера. – Москва: Просвещение, 1983. – 151 с.

Доронин Ю.П. Физика океана. – СПб: Изд-во РГГМУ. – 2000. – 302 с.

Емельянов А.Г. Теоретические основы комплексного физико-географического прогноза. – Калинин: Облиздат, 1988. – 233 с.

Закс Ш. Теория статистических выводов. – Под ред. Беляева Ю.К. – Москва: Мир, 1985. – 776 с.

Кобзарь А.И. Прикладная математическая статистика. – Москва: Физматлитиздат, 2006. – 816 с.

Питербарг Л.И. Динамика и прогноз крупномасштабных аномалий температуры поверхности океана. Л.: Гидрометеоиздат. 1989. 199с.

Пузаченко Ю.Г. Методологические основы географического прогноза и охраны среды. М., 1998.

Скворцов А.В. Триангуляция Делонэ и ее применение. – Томск: Изд-во Томского гос. университета, 2002. – 128 с.

Стожков Ю.И. Космические лучи и атмосферные процессы, причины изменений климата. – СПб: Изд-во БШФФ, 2007. – С. 56 – 60.

Суховей В.Ф. Изменчивость гидрологических условий Атлантического океана. – Киев: Наукова думка, 1977. – 214 с.

Холопцев А.В., Никифорова М.П. Солнечная активность и прогнозы физико-географических процессов. – Saarbrücken: Lambert Acad. Pabl., 2013. –333 p.

Холопцев А.В., Никифорова М.П. Роль Мирового океана в изменчивости озоносферы. – Saarbrücken: Lambert Acad. Pabl., 2013а.– 158 p.

Холопцев А.В., Шуйский Ю.Д. Изменения характеристик подстилающей поверхности как фактор изменений температуры воздуха на Земле // Причорномор. Екологічний бюлетень. – 2007. – № 4. – С. 119 – 129.

Хьюбер Д.П. Робастность в статистике. – Москва: Мир. – 1984. – 304 с.

Шулейкин В.В. Физика моря. – Москва: Наука, 1968. – 1083 с.

Cannizzaro, F., Greco, G., Ranelli, M. Concentration Measurements of 7Ве at ground level air at Palermo, Italy, — comparison with solar activity over a period 21 years // Jour. Environ. Radioactivity. – 2004. – № 72. – P. 259 – 271.



Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Copyright (c) 2015 Вісник Одеського національного університету. Географічні та геологічні науки

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.