ЗМІНИ ПЕРЕСІЧНОЇ ГЛИБИНИ СВІТОВОГО ОКЕАНУ ЯК МОЖЛИВА ПРИЧИНА ЗАКІНЧЕННЯ ВЮРМСЬКОЇ ГЛЯЦИАЦІЇ

Ю. Д. Шуйський, О. В. Холопцев

Анотація


Відповідно до виконаного дослідження, причиною закінчення Вюрмської гляциації є тектонічні процеси в улогóвинні, які зменшили пересічні глибини Світового океану і призвели до відповідного підвищення рівня води. Як наслідок, більша частина щитових льодовиків Європи та Північної Америки перетворилася у шельфові, а відтак створилися реальні умови для відриву їх від місця залягання та масового руйнування вітровими хвилями на дуже широких шельфових відмілинах. Суттєве підвищення площі акваторії, що звільнилася від льоду, обумовило зростання інтенсивності тепло-масообміну між поверхнею Світового океану та атмосферою, суттєве зростання в ній вмісту водяної пари. Як наслідок, в атмосфері помітно підсилився тепличний ефект, підвищилися пересічні температури в приземному шарі атмосфери. Відбулося помітне скорочення площі кріосфери в Північній півкулі, а таким чином суттєве зменшення пересічної величини альбедо. Всі ці природні події активізували подальше потепління клімату в субполярних та помірних широтах, причому, не тільки на узбережжі океанів та морів, але й у внутрішніх районах материків. Отже, відбулося активне танення материкових льодовиків, переповнення талими водами біляльодовикових озер та прорив озерних вод в океани (т.з. «льодовикові потопи» Хенкока).

Ключові слова


Світовий океан; дно; глибини; тектоніка; Вюрмська гляциація; рівень; клімат

Повний текст:

PDF (Русский)

Посилання


Bolihovskaya N.S. 1995. Evolyuciya lessovo-pochvennoj formacii Severnoj Evrazii. Moskva: Izd-vo Moskovsk. univ.

Bolihovskaya N.S., Molodkov A.I. 2012. Klimatoritmika kak faktor prostranstvenno-vremennyh izmenenij prirodnoj sredy Severnoj Evrazii v neoplejstocene Sovremennye globalnye izmeneniya prirodnoj sredy: faktory globalnyh izmenenij, otv. red. N.S. Kasimov, R.K. Klige, tom 4., 206 – 240, Moskva: Nauchnyj Mir.

Budyko M.I. 1984. Evolyuciya biosfery. Leningrad: Gidrometeoizdat.

Vasilchuk Yu.K., Vasilchuk A.K., Long O., Dzhall E., Sulerzhickij L.D. 2000. Novye dannye o populyacii mamontov v pozdneplejstocenovoj kriolitozone Evrazii. Doklady RosAN. 370 (6): 815 – 818.

Vinnikov K.Ya. 1986. Chuvstvitelnost klimata. Leningrad: Gidrometizdat.

Voejkov A.I. 1884. Klimaty zemnogo shara, v osobennosti Rossii. SPb: Kartogr. Ilina.

Golovin S. 2012. Vsemirnyj potop: legenda ili realnost? Vladimir: Vityaz.

Guryanova E.F. 1948. Beloe more i ego fauna. Moskva: Izd-vo AN SSSR.

Imbri Dzh., Imbri K.P. 1988. Tajny lednikovyh epoh. Moskva: Progress.

Kislov A.V. 2001. Klimat v proshlom, nastoyaschem i buduschem. Moskva: Nauka.

Kotlyakov V.M., Grosvald M.G., Lorius K.S. 1991. Klimaty proshlogo iz glubiny lednikovyh schitov. Moskva: Znanie.

Markova A.K., Puzachenko A.Yu., I. van der Pliht, T. van Kolfshohten, Ponomarev D.V. 2010. Novejshie dannye o dinamike areala mamonta Mammuthus Primigenius v Evrope vo vtoroj polovine pozdnego Plejstocena – v Golocene.Doklady RAN. 431 (4): 111 – 115.

Milkov F.N. 1967. Osnovnye problemy fizicheskoj geografii. Gl. 10: Lednikovaya epoha i genezis sovremennyh landshaftov, 162-177. Moskva: Vysshaya shkola.

Monin A.S., Shishkov Yu.A. 1974. Istoriya klimata. Leningrad: Gidrometeoizdat.

Muha B.B. 1978. Hobotnye neogenovyh otlozhenij yuga Evropejskoj chasti SSSR i ih stratigraficheskoe znachenie. Avtoref. diss. na soisk. uchenoj stepeni kand. geol.-min. nauk. Kiev: Inst. geol. nauk AN USSR.

Pidoplichko I.G. 1956. O lednikovom periode. Proishozhdenie valunnyh otlozhenij. Kiev, Izd-vo AN USSSR.

Holopcev O. V. 2012. Osoblivostі teploobmіnu mіzh Pіvnіchnoyu ta Pіvdennoyu Atlantikoyu u perіod zavershennya Pіzno-Vyurmskogo zledenіnnya. Vіsnik Odeskogo nacіonalnogo unіversitetu. Geografіchnі ta geologіchnі nauki. 17 (3): 61 – 74.

Chuvardinskij V.G. 2012. Chetvertichnyj period. Novaya geologicheskaya koncepciya. Apatity: Izd-vo Kolskogo nauchnogo centra RosAN.

Fedorov V.M. 2012. Dinamika ploschadi ledovogo pokrova Arkticheskih morej v HH stoletii. Sovremennye globalnye izmeneniya prirodnoj sredy: faktory globalnyh izmenenij, otv. red. N.S. Kasimov, R.K. Klige, 356-358, Tom 4. Moskva: Nauchnyj Mir.

Kullman L. 2008. Early postglacial appearance of tree species in northern Scandinavia: review and perspective. Quarter. Science reviews. (27): 2467 – 2472.

Heintz A. A 1965. New mammoth-find from Norway and a determination of the age of the tusk from Toten by means of C14. Norsk geologisk tidsskrift. 45 (2): 227 – 230.

Heintz A. 1974. Two new finds and two new age – determinations of mammoths from Norway.Norsk geologisk tidsskrift. 54 (2): 203 – 205.


Пристатейна бібліографія ГОСТ


Болиховская Н.С. Эволюция лессово-почвенной формации Северной Евразии. – Москва: Изд-во Московск. унив., 1995. – 270 с.

Болиховская Н.С., Молодьков А.И. Климаторитмика как фактор пространственно-временных изменений природной среды Северной Евразии в неоплейстоцене // Современные глобальные изменения природной среды: факторы глобальных изменений. – Том 4: Отв. ред. Н.С. Касимов, Р.К. Клиге. – Москва: Научный Мир, 2012. – С. 206 – 240.

Будыко М.И. Эволюция биосферы. – Ленинград: Гидрометеоиздат, 1984. – 487 с.

Васильчук Ю.К., Васильчук А.К., Лонг О., Джалл Э., Сулержицкий Л.Д. Новые данные о популяции мамонтов в позднеплейстоценовой криолитозоне Евразии // Доклады РосАН. – Том 370. – № 6. – 2000. – С. 815 – 818.

Винников К.Я. Чувствительность климата. – Ленинград: Гидрометиздат, 1986. – 224 с.

Воейков А.И. Климаты земного шара, в особенности России. – СПб: Картогр. Ильина, 1884. – 640 с.

Головин С. Всемирный потоп: легенда или реальность? – Владимир: Витязь, 2012. – 84 с.

Гурьянова Е.Ф. Белое море и его фауна. – Москва: Изд-во АН СССР, 1948. – 163 с.

Имбри Дж., Имбри К.П. Тайны ледниковых эпох. – Москва: Прогресс, 1988. – 264 с.

Кислов А.В. Климат в прошлом, настоящем и будущем. – Москва: Наука, 2001. – 351 с.

Котляков В.М., Гросвальд М.Г., Лориус К.С. Климаты прошлого из глубины ледниковых щитов. – Москва: Знание, 1991. – 146 с.

Маркова А.К., Пузаченко А.Ю., И. ван дер Плихт, Т. ван Кольфсхохтен, Пономарев Д.В. Новейшие данные о динамике ареала мамонта Mammuthus Primigenius в Европе во второй половине позднего Плейстоцена – в Голоцене // Доклады РАН. – 2010. – Том 431. – № 4. – С. 111 – 115.

Мильков Ф.Н. Основные проблемы физической географии / Гл. 10: Ледниковая эпоха и генезис современных ландшафтов. – Москва: Высшая школа, 1967. – С. 162 – 177.

Монин А.С., Шишков Ю.А. История климата. – Ленинград: Гидрометеоиздат, 1974. – 407 с.

Муха Б.Б. Хоботные неогеновых отложений юга Европейской части СССР и их стратиграфическое значение // Автореф. дисс. на соиск. ученой степени канд. геол.-мин. наук. – Киев: Инст. геол. наук АН УССР, 1978. – 29 с.

Пидопличко И.Г. О ледниковом периоде. Происхождение валунных отложений. – Киев, Изд-во АН УСССР, 1956. – 336 с.

Холопцев О. В. Особливості теплообміну між Північною та Південною Атлантикою у період завершення Пізньо-Вюрмського зледеніння // Вісник Одеського національного університету. Географічні та геологічні науки. – 2012. – Том 17. – Вип. 3 (16). – С. 61 – 74.

Чувардинский В.Г. Четвертичный период. Новая геологическая концепция. – Апатиты: Изд-во Кольского научного центра РосАН. 2012. – 179 с.

Федоров В.М. Динамика площади ледового покрова Арктических морей в ХХ столетии // Современные глобальные изменения природной среды: факторы глобальных изменений. – Том 4: Отв. ред. Н.С. Касимов, Р.К. Клиге. – Москва: Научный Мир, 2012. – С. 356 – 385.

Kullman L. Early postglacial appearance of tree species in northern Scandinavia: review and perspective // Quarter. Science reviews. – 2008. – № 27. – P. 2467 – 2472.

Heintz A. A new mammoth-find from Norway and a determination of the age of the tusk from Toten by means of C14 // Norsk geologisk tidsskrift. – 1965. – Vol. 45. – № 2. – P. 227 – 230.

Heintz A. Two new finds and two new age – determinations of mammoths from Norway // Norsk geologisk tidsskrift. – 1974. – Vol. 54. – № 2. – P. 203 – 205.



Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Copyright (c) 2015 Вісник Одеського національного університету. Географічні та геологічні науки

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.