ЗМІНИ ПЕРЕСІЧНОЇ ГЛИБИНИ СВІТОВОГО ОКЕАНУ ЯК МОЖЛИВА ПРИЧИНА ЗАКІНЧЕННЯ ВЮРМСЬКОЇ ГЛЯЦИАЦІЇ

Автор(и)

  • Ю. Д. Шуйський Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Ukraine
  • О. В. Холопцев Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.18524/2303-9914.2014.1(20).40586

Ключові слова:

Світовий океан, дно, глибини, тектоніка, Вюрмська гляциація, рівень, клімат

Анотація

Відповідно до виконаного дослідження, причиною закінчення Вюрмської гляциації є тектонічні процеси в улогóвинні, які зменшили пересічні глибини Світового океану і призвели до відповідного підвищення рівня води. Як наслідок, більша частина щитових льодовиків Європи та Північної Америки перетворилася у шельфові, а відтак створилися реальні умови для відриву їх від місця залягання та масового руйнування вітровими хвилями на дуже широких шельфових відмілинах. Суттєве підвищення площі акваторії, що звільнилася від льоду, обумовило зростання інтенсивності тепло-масообміну між поверхнею Світового океану та атмосферою, суттєве зростання в ній вмісту водяної пари. Як наслідок, в атмосфері помітно підсилився тепличний ефект, підвищилися пересічні температури в приземному шарі атмосфери. Відбулося помітне скорочення площі кріосфери в Північній півкулі, а таким чином суттєве зменшення пересічної величини альбедо. Всі ці природні події активізували подальше потепління клімату в субполярних та помірних широтах, причому, не тільки на узбережжі океанів та морів, але й у внутрішніх районах материків. Отже, відбулося активне танення материкових льодовиків, переповнення талими водами біляльодовикових озер та прорив озерних вод в океани (т.з. «льодовикові потопи» Хенкока).

Біографії авторів

Ю. Д. Шуйський, Одеський національний університет імені І.І. Мечникова

Yu. D. Shuisky

О. В. Холопцев, Одеський національний університет імені І.І. Мечникова

A.V. Holoptsev

Посилання

Bolihovskaya N.S. 1995. Evolyuciya lessovo-pochvennoj formacii Severnoj Evrazii. Moskva: Izd-vo Moskovsk. univ.

Bolihovskaya N.S., Molodkov A.I. 2012. Klimatoritmika kak faktor prostranstvenno-vremennyh izmenenij prirodnoj sredy Severnoj Evrazii v neoplejstocene Sovremennye globalnye izmeneniya prirodnoj sredy: faktory globalnyh izmenenij, otv. red. N.S. Kasimov, R.K. Klige, tom 4., 206 – 240, Moskva: Nauchnyj Mir.

Budyko M.I. 1984. Evolyuciya biosfery. Leningrad: Gidrometeoizdat.

Vasilchuk Yu.K., Vasilchuk A.K., Long O., Dzhall E., Sulerzhickij L.D. 2000. Novye dannye o populyacii mamontov v pozdneplejstocenovoj kriolitozone Evrazii. Doklady RosAN. 370 (6): 815 – 818.

Vinnikov K.Ya. 1986. Chuvstvitelnost klimata. Leningrad: Gidrometizdat.

Voejkov A.I. 1884. Klimaty zemnogo shara, v osobennosti Rossii. SPb: Kartogr. Ilina.

Golovin S. 2012. Vsemirnyj potop: legenda ili realnost? Vladimir: Vityaz.

Guryanova E.F. 1948. Beloe more i ego fauna. Moskva: Izd-vo AN SSSR.

Imbri Dzh., Imbri K.P. 1988. Tajny lednikovyh epoh. Moskva: Progress.

Kislov A.V. 2001. Klimat v proshlom, nastoyaschem i buduschem. Moskva: Nauka.

Kotlyakov V.M., Grosvald M.G., Lorius K.S. 1991. Klimaty proshlogo iz glubiny lednikovyh schitov. Moskva: Znanie.

Markova A.K., Puzachenko A.Yu., I. van der Pliht, T. van Kolfshohten, Ponomarev D.V. 2010. Novejshie dannye o dinamike areala mamonta Mammuthus Primigenius v Evrope vo vtoroj polovine pozdnego Plejstocena – v Golocene.Doklady RAN. 431 (4): 111 – 115.

Milkov F.N. 1967. Osnovnye problemy fizicheskoj geografii. Gl. 10: Lednikovaya epoha i genezis sovremennyh landshaftov, 162-177. Moskva: Vysshaya shkola.

Monin A.S., Shishkov Yu.A. 1974. Istoriya klimata. Leningrad: Gidrometeoizdat.

Muha B.B. 1978. Hobotnye neogenovyh otlozhenij yuga Evropejskoj chasti SSSR i ih stratigraficheskoe znachenie. Avtoref. diss. na soisk. uchenoj stepeni kand. geol.-min. nauk. Kiev: Inst. geol. nauk AN USSR.

Pidoplichko I.G. 1956. O lednikovom periode. Proishozhdenie valunnyh otlozhenij. Kiev, Izd-vo AN USSSR.

Holopcev O. V. 2012. Osoblivostі teploobmіnu mіzh Pіvnіchnoyu ta Pіvdennoyu Atlantikoyu u perіod zavershennya Pіzno-Vyurmskogo zledenіnnya. Vіsnik Odeskogo nacіonalnogo unіversitetu. Geografіchnі ta geologіchnі nauki. 17 (3): 61 – 74.

Chuvardinskij V.G. 2012. Chetvertichnyj period. Novaya geologicheskaya koncepciya. Apatity: Izd-vo Kolskogo nauchnogo centra RosAN.

Fedorov V.M. 2012. Dinamika ploschadi ledovogo pokrova Arkticheskih morej v HH stoletii. Sovremennye globalnye izmeneniya prirodnoj sredy: faktory globalnyh izmenenij, otv. red. N.S. Kasimov, R.K. Klige, 356-358, Tom 4. Moskva: Nauchnyj Mir.

Kullman L. 2008. Early postglacial appearance of tree species in northern Scandinavia: review and perspective. Quarter. Science reviews. (27): 2467 – 2472.

Heintz A. A 1965. New mammoth-find from Norway and a determination of the age of the tusk from Toten by means of C14. Norsk geologisk tidsskrift. 45 (2): 227 – 230.

Heintz A. 1974. Two new finds and two new age – determinations of mammoths from Norway.Norsk geologisk tidsskrift. 54 (2): 203 – 205.

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-04-06

Номер

Розділ

ФІЗИЧНА ГЕОГРАФІЯ ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ