ЗМІНИ ПЕРЕСІЧНОЇ ГЛИБИНИ СВІТОВОГО ОКЕАНУ ЯК МОЖЛИВА ПРИЧИНА ЗАКІНЧЕННЯ ВЮРМСЬКОЇ ГЛЯЦИАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2303-9914.2014.1(20).40586Ключові слова:
Світовий океан, дно, глибини, тектоніка, Вюрмська гляциація, рівень, кліматАнотація
Відповідно до виконаного дослідження, причиною закінчення Вюрмської гляциації є тектонічні процеси в улогóвинні, які зменшили пересічні глибини Світового океану і призвели до відповідного підвищення рівня води. Як наслідок, більша частина щитових льодовиків Європи та Північної Америки перетворилася у шельфові, а відтак створилися реальні умови для відриву їх від місця залягання та масового руйнування вітровими хвилями на дуже широких шельфових відмілинах. Суттєве підвищення площі акваторії, що звільнилася від льоду, обумовило зростання інтенсивності тепло-масообміну між поверхнею Світового океану та атмосферою, суттєве зростання в ній вмісту водяної пари. Як наслідок, в атмосфері помітно підсилився тепличний ефект, підвищилися пересічні температури в приземному шарі атмосфери. Відбулося помітне скорочення площі кріосфери в Північній півкулі, а таким чином суттєве зменшення пересічної величини альбедо. Всі ці природні події активізували подальше потепління клімату в субполярних та помірних широтах, причому, не тільки на узбережжі океанів та морів, але й у внутрішніх районах материків. Отже, відбулося активне танення материкових льодовиків, переповнення талими водами біляльодовикових озер та прорив озерних вод в океани (т.з. «льодовикові потопи» Хенкока).Посилання
Bolihovskaya, N. S. (1995). Evolyuciya lessovo-pochvennoj formacii Severnoj Evrazii. Moscow: Izd-vo Moskovsk. univ.
Bolihovskaya, N. S., & Molodkov, A. I. (2012). Klimatoritmika kak faktor prostranstvenno-vremennyh izmenenij prirodnoj sredy Severnoj Evrazii v neoplejstocene Sovremennye globalnye izmeneniya prirodnoj sredy: faktory globalnyh izmenenij, otv. red. N. S. Kasimov, R. K. Klige. (Vol. 4, pp. 206–240). Moscow: Nauchnyj Mir.
Budyko, M. I. (1984). Evolyuciya biosfery. Leningrad: Gidrometeoizdat.
Vasilchuk, Yu. K., Vasilchuk, A. K., Long, O., Dzhall, E., & Sulerzhickij, L. D. (2000). Novye dannye o populyacii mamontov v pozdneplejstocenovoj kriolitozone Evrazii. Doklady RosAN, 370(6), 815–818.
Vinnikov, K. Ya. (1986). Chuvstvitelnost klimata. Leningrad: Gidrometizdat.
Voejkov, A. I. (1884). Klimaty zemnogo shara, v osobennosti Rossii. SPb: Kartogr. Ilina.
Golovin, S. (2012). Vsemirnyj potop: legenda ili realnost? Vladimir: Vityaz.
Guryanova, E. F. (1948). Beloe more i ego fauna. Moskva: Izd-vo AN SSSR.
Imbri, Dzh., & Imbri, K. P. (1988). Tajny lednikovyh epoh. Moscow: Progress.
Kislov, A. V. (2001). Klimat v proshlom, nastoyaschem i buduschem. Moscow: Nauka.
Kotlyakov, V. M., Grosvald, M. G., & Lorius, K. S. (1991). Klimaty proshlogo iz glubiny lednikovyh schitov. Moskva: Znanie.
Markova, A. K., Puzachenko, A. Yu., I. van der Pliht, T. van Kolfshohten, & Ponomarev, D. V. (2010). Novejshie dannye o dinamike areala mamonta Mammuthus Primigenius v Evrope vo vtoroj polovine pozdnego Plejstocena – v Golocene. Doklady RAN, 431(4), 111–115.
Milkov, F. N. (1967). Osnovnye problemy fizicheskoj geografii. Gl. 10: Lednikovaya epoha i genezis sovremennyh landshaftov. (pp. 162–177). Moscow: Vysshaya shkola.
Monin, A. S., & Shishkov, Yu. A. (1974). Istoriya klimata. Leningrad: Gidrometeoizdat.
Muha, B. B. (1978). Hobotnye neogenovyh otlozhenij yuga Evropejskoj chasti SSSR i ih stratigraficheskoe znachenie. Avtoref. diss. na soisk. uchenoj stepeni kand. geol.-min. nauk. Kiev: Inst. geol. nauk AN USSR.
Pidoplichko, I. G. (1956). O lednikovom periode. Proishozhdenie valunnyh otlozhenij. Kiev, Izd-vo AN USSSR.
Holopcev, O. V. (2012). Osoblivostі teploobmіnu mіzh Pіvnіchnoyu ta Pіvdennoyu Atlantikoyu u perіod zavershennya Pіzno-Vyurmskogo zledenіnnya. Vіsnik Odeskogo nacіonalnogo unіversitetu. Geografіchnі ta geologіchnі nauk, 17(3), 61–74.
Chuvardinskij, V. G. (2012). Chetvertichnyj period. Novaya geologicheskaya koncepciya. Apatity: Izd-vo Kolskogo nauchnogo centra RosAN.
Fedorov, V. M. (2012). Dinamika ploschadi ledovogo pokrova Arkticheskih morej v HH stoletii. Sovremennye globalnye izmeneniya prirodnoj sredy: faktory globalnyh izmenenij, otv. red. N. S. Kasimov, R. K. Klige. (Vol. 4, pp. 356–358). Moscow: Nauchnyj Mir.
Kullman, L. (2008). Early postglacial appearance of tree species in northern Scandinavia: review and perspective. Quarter. Science reviews, (27), 2467–2472.
Heintz, A. A. (1965). New mammoth-find from Norway and a determination of the age of the tusk from Toten by means of C14. Norsk geologisk tidsskrift, 45(2), 227–230.
Heintz, A. (1974). Two new finds and two new age – determinations of mammoths from Norway.Norsk geologisk tidsskrift, 54(2), 203–205.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2015 Вісник Одеського національного університету. Географічні та геологічні науки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Авторські права охороняються Законом України “Про авторське право і суміжні права”.
Автор зобов’язаний подавати свої матеріали у вигляді, що відповідає вимогам відповідних стандартів з підготовки авторських оригіналів та правил, установлених редакцією.
У разі відмови автору в публікації його матеріалів він має право на одержання висновку щодо цього.
Редакційна колегія залишає за собою право на редакційні виправлення.
Гонорар за опубліковані роботи авторам не сплачується, друкований примірник не видається.
Правовласниками опублікованого матеріалу являються авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою, що укладається між редакційною колегією та авторами публікацій. Ніяка частина опублікованого матеріалу не може бути відтворена без попереднього повідомлення та дозволу автора.
Публікація праць в Віснику здійснюється на некомерційній основі.
Усі права на матеріали, опубліковані в Журналі, захищені. Будь-яке використання матеріалів, опублікованих в Журналі повністю або частково, без дозволу Видавництва забороняється. Запити відносно усіх видів використання вказаних матеріалів повинні спрямовуватися у Видавництво.
Автор (співавтори) несуть усю відповідальність за науковий зміст, достовірність відомостей, використовуваних в статті, а також за збереження державної і комерційної таємниці.
Відхилені редколегією статті авторам не повертаються. Рецензент і члени редколегії журналу не мають права використовувати матеріали статті без письмового дозволу автора.
