DOI: https://doi.org/10.18524/2303-9914.2010.10.195446

ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНЕ ВИВЧЕННЯ РОЗСЕЛЕННЯ (МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ)

В. В. Яворська

Анотація


Історико-географічні дослідження розселення людей на будь-яких територіях мають актуальність, теоретичне та практичне значення завжди. В давні часи воно диктувалося майже виключно природними умовами. З часом залежність від природних умов суттєво зменшилася. Розселення мають такі основні властивості, як сталість та динамічність.


Ключові слова


історія; розселення; територія; населення; селище

Повний текст:

PDF

Пристатейна бібліографія ГОСТ


Алаев Э. Б. Социально-экономическая география: Понятийно-терминологический словарь. — М.: Мысль, 1983. — 350 с.

Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці: Рута, 2003. — 391 с.

Доценко А. І. Територіальна організація розселення (теорія і практика) // Автореф. дис. доктора геогр. наук. — Київ: Інститут географії НАН України. — 1998. — 33 с.

Розселення в Україні: проблеми і перспективи // Під ред. Б. М. Данілишина. — Київ: РВПС України НАН України, 2006. — 269 с.

Пітюренко Ю. І. Методичні питання виділення територіальних систем міських поселень і вивчення їх мети // Економічна географія. — 1974. — Вип.16. — С. 40–47.

Питюренко Е. И. Закономерности развития систем городских поселений // Економічна географія. — 1980. — Вип.29. — С. 51–62.

Симагин Ю. А. Территориальная организация населения: Учебное пособие для вузов. — Москва: Дашков и Ко, 2005. — 244 с.





Copyright (c) 2010 Вісник Одеського національного університету. Географічні та геологічні науки

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.