DOI: https://doi.org/10.18524/2303-9914.2013.3(19).184498

ЗАГАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОШИРЕННЯ РОСЛИННОСТІ НА БЕРЕЗІ ЗАТОКИ СИВАШ, АЗОВСЬКЕ МОРЕ

О. В. Давидов, Н. О. Роскос, О. М. Роскос

Анотація


Рослинний покрив берегової зони відіграє важливе значення у розвитку вітроприсушних берегів затоки Сиваш. Провідне місце у флорі займає родина Chenopodiaceae, представники таких родин як Caryophyllaceae, Apiaceae, Scrophulariaceae, Boraginaceae більш характерні для берегу Східного Сивашу, що очевидно пов’язано з чутливістю представників родини до підвищеної солоності води. Характерною особливістю Східного Сиваша є підвищення кількості таких видів як Rumex ukrainicus, Cenchrus pauciflorus, Phleum phleoides, Calamagrostis epigeios, Zerna tectorum, що пов’язано з переважанням піщаного субстрату в його межах. Основними причинами відмінностей у рослинності в межах різних частин затоки є солоність води, величина нагону, характер субстрату та антропогенна діяльність.

Ключові слова


Азовське море; Сиваш; берег; рельєф; наноси; рослинність; присухи

Повний текст:

PDF

Пристатейна бібліографія ГОСТ


Білик Г.І. Рослинність засолених грунтів України. – Києв: Вид-во АН УРСР, 1963. – 297 с.

Боженко М.П. Сиваш, запасы химического сырья и вопросы его использования // Сиваш и перспективы его промышленного освоения. Материалы конференции по изучению производительных сил Приазовья Днепропетровской области. – Днепр-ск: Изд-во Облплана, 1937. – С. 27 – 31

Давидов О.В. Морфологія та розвиток вітрових присух різних типів на берегах Чорного моря // Укр. Географічний журнал. – 1998. – № 4. – С. 31 – 33.

Давыдов А.В. Растительность ветроосушньых берегов как индикатор частоты затопляемости // Фальцфейновські читання, Т. II: 36. наук, праць. Під ред. М.Ф. Бойко. – Херсон: Айлант, 1999. – С. 57 – 62.

Дорош Т. Вплив зміни гідрологічного режиму затоки Сиваш на стан берегової зони // Актуальні екологічні проблеми півдня Украйни. Відп. ред. О.В. Давидов. – Херсон: ПП Вишемирський В.С., 2006. – С. 34 – 38.

Заморій М.П. Сиваш: геологія, гідрологія, гідрохімія району західної і північної частини Сивашу. – Києв: Вид-во Наркомпросу, 1937. – 71 с.

Зенкович В.П. Берега Черного и Азовского морей. – Москва: Георгафгиз, 1958. – 316 с.

Зенкович В.П. Основы учения о развитии морских берегов. – Москва: Изд-во АН СССР, 1962. – 710 с.

Зелененко О.Г., Роскос О.М. Особливості організації території приморських заповідників (на прикладі Чорноморського біосферного заповідника) // Культура народов Причерноморья. – № 85. – 2006. – С. 54 – 58.

Роскос О.М. Особливості геолого-геоморфологічної будови заповідних територій на узбережжі Чорного моря // Актуальні екологічні проблеми півдня Украйни. Відп. ред.. О.В. Давидов. – Херсон: ПП Вишемирський В.С., 2006. – С. 132 – 138.

Шуйский Ю.Д. Абразионные процессы в Днепровско-Каркинитской береговой области Чорного моря // Эволюция берегов в условиях поднятия уровня Мирового океана: Сб. научн. трудов. – Москва: Институт Океанологии РАН, 1992. – С. 92 – 104.

Шуйский Ю.Д., Выхованец Г.В., Али Акель, Котовский И.Н. Закономерности развития берегов с ветровой осушкой на Чорном море // Тезисы докл. Медж. школы по морской геологии. – т. 3. – Москва: Наука, 1992. – С. 211 – 212.

Шуйский Ю.Д., Губкин Н.М. Исследования скоростей абразии клифов на восточном побережье Азовского моря // Литодинамические процессы береговой зоны южных морей и ее антропогенное преобразование: Сб. научн. трудов. – Ленинград: Геогр. общ. СССР, 1982. – С. 42 – 51.





Copyright (c) 2013 Вісник Одеського національного університету. Географічні та геологічні науки

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.