ГЕОГРАФІЧНА ДЕТЕРМІНАЦІЯ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ — БІОКЛИМАТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА: ПРОБЛЕМИ, ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ

Автор(и)

  • А. М. Польовий Одеський державний екологічний університет, Україна
  • Т. Н. Хохленко Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/2303-9914.2013.2(18).184220

Ключові слова:

природокористування, геосистема, оптимізація, земельні ресурси, біокліматичний потенціал, грунти

Анотація

У статті розглядається еволюційний характер взаємин людини з природою, географічні проблеми і форми взаємодії і взаємозалежності при різних видах природокористування в різних географічних умовах при різних рівнях розвитку суспільства, підходи до оцінки продуктивності земельних ресурсів.

Посилання

Ален Р. Как спасти Землю. — Москва : Мысль, 1983. — 224 с.

Реймерс Н. Ф. Природопользование / Словарь справочник. — Москва : Мысль, 1990. — 639 с.

Герасимов И. П. Экологические проблемы в прошлой, настоящей и будущей географии мира. — Москва : Наука, 1985. — 247 с.

Григорьев А. А. Географическая зональность и некоторые ее закономерности // Известия АН СССР. Серия Географическая. — 1954. — № 5. — С. 17-38.

Топчиев А. Г. Геоэкология (географические основы природопользования). — Одесса : Астропринт, 1996. — 390 с.

Швебс Г. И. Концепция природно-хозяйственных территориальных систем и вопросы природопользования // География и природные ресурсы. — 1987. — № 4. — С. 30-38.

Мельник А. В. Основи регіонального еколого-ландшафтного аналізу. — Львів : Вид-во ЛНУ, 2002. — 227 с.

Вернадский В. И. Размышления натуралиста. Научная мысль как планетарное явление. — Москва : Наука, 1977. — 192 с.

Хохленко Т. Н. Земельные ресурсы Одесской области и географические основы природопользования // Причорноморський Екологічний бюлетень. — 2008. — № 1(27). — С. 139-155.

Географічна енциклопедія України / Під ред. О. М. Маринича. — Київ : «Українська Радянська Енциклопедія», 1990. — Т. 1(А-Ж). — 480 с.

Тимирязев К. А. Земледелие и физиология растений // Избранные сочинения. — Том 1. — Москва : Сельхозгиз, 1957. — 726 с.

Докучаев В. В. К учению о зонах природы. — Москва : Географгиз, 1948. — 28 с.

Шашко Д. И. Агроклиматическое районирование СССР. — Москва : Колос, 1967. — 336 с.

Высоцкий Г. Н. Степи европейской России // Полная энциклопедия русского сельского хозяйства. — Том 9. — С-Петербург, 1905. — С. 397-443.

Воейков А. И. Сельскохозяйственная метеорология // Избранные сочинения. — Ленинград : Гидрометеоиздат, 1967. — 256 с.

Струмилин С. Г., Лупинович Н. С. Естественно-историческое районирование СССР. — Москва / Ленинград : Изд-во АН СССР, 1947. — 372 с.

Сапожникова С. А. Принципы сельскохозяйственной бонитировки климата СССР // Труды Всесоюзн. Научн. метеорологич. совещания. — Том 8. — Ленинград : Гидрометеоиздат, 1963. — С. 3-10.

Земельний кодекс України. — Київ : Аграрна наука. — 2002. — 96 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-05-17

Як цитувати

Польовий, А. М., & Хохленко, Т. Н. (2023). ГЕОГРАФІЧНА ДЕТЕРМІНАЦІЯ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ — БІОКЛИМАТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА: ПРОБЛЕМИ, ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ. Вісник Одеського національного університету. Географічні та геологічні науки, 18(2(18), 22–31. https://doi.org/10.18524/2303-9914.2013.2(18).184220

Номер

Розділ

ТЕОРЕТИЧНА ГЕОГРАФІЯ