ВПЛИВ АНТРОПОГЕННОГО ФАКТОРА НА СУЧАСНИЙ СТАН АКУМУЛЯТИВНИХ ФОРМ РЕЛЬЄФУ ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОЇ ЧАСТИНИ ЧОРНОГО МОРЯ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2303-9914.2018.1(32).141939Ключові слова:
Чорне море, літодинамічний осередок, вздовжбереговий потік наносів, абразія, акумуляція, еолові форми, літодинамічні зв’язки, наносообмін, антропогенна діяльністьАнотація
В останні десятиліття відзначається зростаюче освоєння берегової зони Чорного моря. Це тягне за собою активне втручання в природну систему берегової зони, особливо сильно між мисом Великий Фонтан і Жебріянською бухтою.
З 90-х років минулого століття й до теперішнього часу дослідження вчених були спрямовані на вивчення різних хвильових і нехвильових процесів, що протікають на підводному схилі й морському березі в різних частинах цього літодинамічного осередка в умовах активно мінливих природних процесів та зростаючого антропогенного впливу. Накопичений матеріал потребує серйозного осмислення та узагальнення для раціонального використання ресурсів в береговій зоні моря.
Мета роботи – оцінка зміни сучасних умов розвитку берегової зони моря на ділянці максимального антропогенного навантаження в районі дослідження.
Об’єктом дослідження виступає «літодинамічний осередок» між мисом Великий Фонтан і Жебріянською бухтою в північно-західній частині Чорного моря. Предмет – антропогенні та безперервно мінливі природні умови розвитку берегової зони в межах даної літодінамічної системи.
Матеріалами для написання даної статті послужили результати тривалих стаціонарних досліджень кафедри фізичної географії Одеського національного університету в береговій зоні Чорного моря між мисом Великий Фонтан і Жебріянської бухтою. У 70-80 рр. ХХ століття на цьому відрізку берега в межах абразійних і акумулятивних форм рельєфу були закладені стаціонарні ділянки з реперною мережею. До середини 90-х років щорічно проводилася зйомка положення кромки кліфа на абразійних берегах, нівелювання поверхні акумулятивних форм, проміри підводного схилу, відбір проб наносів на підводному схилі та поверхні акумулятивних форм, вимірювання потужності вітропіщаного потоку на морському пляжі, в еоловій та лиманній зонах. З 2000 року зйомки на цих ділянках проводилися не щорічно. Після лабораторної обробки отриманий матеріал узагальнювався з позицій системного підходу до вивчення даної літодінамічної ланки. Основними методами аналізу були картографічний, порівняльно-географічний, графічний та інші загальногеографічні методи.
У процесі дослідження берегової зони в районі ділянки від мису Великий Фонтан до Жебріянської бухти було визначено, що активна господарська діяльність позначається на запасах наносів і призводить до порушення динамічної рівноваги в системі. Це в свою чергу неминуче веде до активізації деструктивних процесів не тільки на території вторгнення в природну систему берегової зони, але й по всій протяжності «літодинамічного осередку». Крім того, порушення еолового наносообміну між різними морфологічними зонами призвело до того, що швидкість відступання морського краю пересипів Дністровського і Будакського лиманів стала більшою, ніж швидкість висування лиманної. Таке співвідношення швидкостей динаміки неминуче веде до зменшення ширини (звуження) та висоти, що є ознакою загальної їх деградації.
Посилання
Aybulatov, N. A. (1990), Dinamika tverdogo veshchestva v shelfovoy zone [Dynamics of solids in the offshore area], Leningrad: Gidrometeoizdat, 272 р.
Vykhovanets, G. V. (1987), Sovremennyye protsessy razvitiya peresypey limanoy v severo-zapadnoy chasti Chernogo morya [Modern processes of development of sandbars of estuaries in the northwestern part of the Black sea], Izvestiya Vsesoyuznogo Geograficheskogo obshchestva, vol. 119, № 6, pp. 541-548.
Vykhovanets, G. V. (2003), Eolovyj process na morskom beregu [Aeolian processes on the sea shore], Odessa: Astroprint, 368 p.
Vykhovanets, G. V. (2004), Antropogennoye vliyaniye na bereg Ternovskoy terrasy. Chernoye more [Anthropogenic impact on the shore Ternovskoy terrace, the Black sea], Ekologіchnі problemi Chornogo moray, vol.6, pp. 91-98.
Vykhovanets, G. V. (2005), Sovremennoye sostoyaniye Dnestrovskoy peresypi na severo-zapadnom poberezhye Chernogo morya [Modern state of the Dniester spit on the North-Western coast of the Black sea], Prichernomorskiy ekologicheskiy byulleten, № 3-4 (17-18), pp. 54–62.
Zenkovich, V. P. (1960), Morfologija i dinamika sovetskih beregov Chernogo morja: Tom II [Morphology and dynamics of Soviet Black sea: Volume II], Moscow: Publishing house AN SSSR, 360 p.
Severo-zapadnaya chast Chernogo morya: biologiya i ekologiya (2006), [The North-Western part of the Black sea: biology and ecology], Yu. P. Zaytseva. B. G. Aleksandrova. G. G. Minichevoy, Kyyiv: Naukova dumka, 701 p.
Stoyan, A. A. (2015), K voprosu o vliyanii antropogennogo faktora na prirodu beregovoy zony Chernogo morya morya [The question of the impact of anthropogenic factors on the nature of the coastal zone of the Black sea], Vіsnik Odeskogo natsіonalnogo unіversitetu. Geografіchnі ta geologіchnі nauki, vol. 20, No. 1(24), pp. 149–161.
Shuisky, Yu. D. (2000), Heohrafichna lokalnist u berehovii zoni Svitovoho okeanu [Geographic location in the coastal zone of the oceans], Ukraina ta hlobalni protsesy: heohrafichnyi vymir, Kyiv-Lutsk: Vezha, vol. 1., pp. 72-75.
Shuisky, Yu. D., & Vykhovanets, G. V. (1976), Sovremennye eholovye processy na peschanyh peresypyah limanov Chernogo morya [Contemporary eolian processes on sand spits estuaries of the Black sea], Reports of as USSR, vol. 226, No. 1, pp. 190-193.
Shuisky, Yu. D. & Vykhovanets, G. V. (1989), Ekzogennye processy razvitija akkumuljativnyh beregov v severozapadnoj chasti Chernogo morja [Exogenous development processes accumulative coasts in the northwestern part of the Black Sea], Moscow: Nedra, 198 p.
Shuisky, Yu. D., Vykhovanets, G. V., Organ, L. V. (2010), Vdolberegovyye litodinamicheskiye sistemy v beregovoy zone severo-zapadnoy chasti Chernogo morya [Coastal lithodynamic system in the coastal zone of the North-Western part of the Black sea], Prichernomorskiy ekologicheskiy byulleten, № 1 (35), pp. 74-84.
Shuisky, Yu. D., Vykhovanets, G. V., Pankratenkova, D. O. (2017), Analiz sostava beregovih nanosov na uchastke razgruzki vdolberegovogo peschanogo potoka, severnaya chast Chernogo morya perevoda [Analusis of the shore sediment composition within region of downthrow of alongshore sandy flow, northern part of the Black sea], Slovak international scientific journal. Series: Geography, № 7, vol. 1, pp. 63-70.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Вісник Одеського національного університету. Географічні та геологічні науки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Авторські права охороняються Законом України “Про авторське право і суміжні права”.
Автор зобов’язаний подавати свої матеріали у вигляді, що відповідає вимогам відповідних стандартів з підготовки авторських оригіналів та правил, установлених редакцією.
У разі відмови автору в публікації його матеріалів він має право на одержання висновку щодо цього.
Редакційна колегія залишає за собою право на редакційні виправлення.
Гонорар за опубліковані роботи авторам не сплачується, друкований примірник не видається.
Правовласниками опублікованого матеріалу являються авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою, що укладається між редакційною колегією та авторами публікацій. Ніяка частина опублікованого матеріалу не може бути відтворена без попереднього повідомлення та дозволу автора.
Публікація праць в Віснику здійснюється на некомерційній основі.
Усі права на матеріали, опубліковані в Журналі, захищені. Будь-яке використання матеріалів, опублікованих в Журналі повністю або частково, без дозволу Видавництва забороняється. Запити відносно усіх видів використання вказаних матеріалів повинні спрямовуватися у Видавництво.
Автор (співавтори) несуть усю відповідальність за науковий зміст, достовірність відомостей, використовуваних в статті, а також за збереження державної і комерційної таємниці.
Відхилені редколегією статті авторам не повертаються. Рецензент і члени редколегії журналу не мають права використовувати матеріали статті без письмового дозволу автора.
