ПРИРОДНІ ФАКТОРИ «ГЛОБАЛЬНОГО ЗАТЕМНЕННЯ» ЗЕМНОЇ АТМОСФЕРИ ТА ХМАРНІСТЬ

Автор(и)

  • А. В. Холопцев Севастопільська морська академія, Російська Федерація
  • М. П. Нікіфорова Севастопільська морська академія, Російська Федерація

DOI:

https://doi.org/10.18524/2303-9914.2015.1(24).60035

Ключові слова:

глобальне затемнення, оптична щільність, хмарність, сонячна активність, загальний вміст озону, атмосферна циркуляція

Анотація

Виявлене розміщення особливих сегментів земної атмосфери. В цих сегментах є певним вплив на пересічну в тропосфері оптичну щільність високої хмарності, яка визначає інтенсивність „затемнення” хмар. З цим пов’язані зміни пересічнорічних значень загального вмісту озону, індекси сонячної активності (числа „Вольфа” та „Брюкнера”). Встановлений зв’язок із повторюваністю структур атмосферної циркуляції, які звичайно відносять до меридіональної північної та меридіональної південної груп, і цей святок є значимим.

Посилання

Alexandrov, E. L., & Karol, I. L. (1992). Ozonovyi shit zemli i ego izmeneniya [Ozone shield the earth and its changes] (286 p.). S-Pb.: Gidrometeoizdat.

Kondratieff, K. Y. (Ed.). (1991). Aerosol i klimat [Aerosol and climate] (511 p.). L.: Gidrometeoizdat.

Database of changes recurrence patterns of atmospheric circulation, belonging to the group MS. http://www.Atmospheric-circulation.ru

The database on the state of the cloud. http://www.eosweb.larc.nasa.gov

The database on the state of ozone layer. http://www.woudc.org

The database on the state of solar activity. http://www.sidc.oma.be/sunspot-data/

Vangeym, G. Y. (1946). O kolebaniyah atmosphernoi cirkulyacii nad Severnym polushariem [Oscillations of the atmospheric circulation over the northern hemisphere]. Proceedings of the Academy of Sciences of the USSR. Ser. Geographer. and Geofiz., 5, 405–416.

Gears, A. A. (1974). Makrocirculiacionnyi metod dolgosrochnyh meteorologicheskih prognozov [Macrocirculation method of long-term weather forecasts] (488 p.). L.: Gidrometeoizdat.

Dzerdievsky, B. L., Kurgan V. M., & Vitivitskaya Z. M. (1946). Tipizaciya circulyacionnyh mehanizmov v Severnom polusharii i harakteristika cinopticheskih sezonov [Typing circulation mechanisms in the northern hemisphere and characterization of synoptic seasons] (Series 2, Synoptic meteorology, 80 p.). M., L.: Gidrometeoizdat, Tr. H.-Y. institutions Ch. Ex. Hydro. Service under the USSR Council of Ministers. Central Institute of forecasts.

Dzerdievsky, B. L. (1975). Obshaya circulyaciya atmosphery i klimat. Izbrannye trudy [General circulation of the atmosphere and climate. Selected Works] (286 p.). M.: Nauka.

Kondratyev, K. Y., & Nikolsky, G. A. (1978). Solnechnaya aktivnost i klimat [The Solar activity and climate]. Dokl. USSR Academy of Sciences, 243(3), 607–610.

Kononova, N. K. (2014). Circulyaciya atmosphery v vropeiskom sektore Severnogo polushariya v XXI veke I kolebaniya temperatury v Krymu [Atmospheric circulation in the European sector of the northern hemisphere in the XXI century and temperature fluctuations in the Crimea]. Geopolitics and Ecogeodynamics regions, 10(1), 633–640.

Loginov, V. F. (1984). Vulkanicheskie izverjeniya i klimat [Volcanic eruptions and climate] (284 p.). L.: Gidrometeoizdat.

Martazinova, V. F, & Sverdlik, T. A. (1998). Krupnomasshtabnaya circulyaciya atmosphery XX stoletiya, ee izmeneniya I sovremennoe sostoyanie [Large-scale atmospheric circulation of the twentieth century, its changes and the current state]. Naukovі pratsі Ukrayinsky Naukovo-doslіdnogo gіdrometeorologіchnogo іnstitutu, (246), 21–27.

Matveev, L. T. (2000). Osnovy obshei meteorologii. Fizika atmosphery [Fundamentals of general meteorology. Atmospheric physics] (778 p.). S-Pb.: Gidrometeoizdat.

Hain, V. E., & Khalilov, E. N. (2008). Prostranstvenno-vremennye zakonomernosti seismicheskoy i vulkanicheskoy aktivnosti [Spatial and temporal patterns of seismic and volcanic activity] (304 p.). Bourgas: Bulgaria SWB.

Kholoptsev, A. V., Nikiforova, M. P., & Bolshyh A. V. (2014). Mirovoy okean i ozonosphera [Oceans and ozonosphere] (522 p.). Stuttgart: LAP Lambert Academic Publising.

Khromov, S. P., & Petrosyants, M. A. (2001). Meteorologhiya i klimatologhiya [Meteorology and climatology] (528 p.). М: MGU.

Climate Change. (2007). Impacts, adaptation and vulnerability. Contribution of Working Group II to Assesment Report Four of the Intergovernmental Panes of Climate Change (IPCC) (973 p.). Cambridge, UK: Cambridge Unsversity Press.

Newman, P. A. (2003). Stratospheric Ozone: An Electronic Textbook (480 p.). NASA: USA Publ.

Palle, E., & Butler, C. J. (2002). The proposed connection between clouds and cosmic rays: Cloud behavior during the past 50–120 years. J. Atm. Sol-Terres. Phys., 64(3), 327–337.

Salby, M. L. (1996). Fundamentals of Atmospheric Physics (560 p.). New York: Academic Press.

Stanhill, G., & Cohen, S. (2001). Global dimming: a review of the evidence for a widespread and significant reduction in global radiation with discussion of its probable causes and possible agricultural consequences. Agric. For. Meteorol., 107, 155–278.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-02-12

Як цитувати

Холопцев, А. В., & Нікіфорова, М. П. (2016). ПРИРОДНІ ФАКТОРИ «ГЛОБАЛЬНОГО ЗАТЕМНЕННЯ» ЗЕМНОЇ АТМОСФЕРИ ТА ХМАРНІСТЬ. Вісник Одеського національного університету. Географічні та геологічні науки, 20(1(24), 71–83. https://doi.org/10.18524/2303-9914.2015.1(24).60035

Номер

Розділ

ФІЗИЧНА ГЕОГРАФІЯ ТА ЛАНДШАФТОЗНАВСТВО