ЗАСОЛЕНІСТЬ ЧОРНОЗЕМІВ ДУНАЙ-ДНІСТРОВСЬКОЇ ЗРОШУВАЛЬНОЇ СИСТЕМИ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2303-9914.2025.2(47).344747Ключові слова:
чорноземи південні, засоленість, Дунай-Дністровська зрошувальна система, еволюція ґрунтів, ґрунтотворні процеси, сольовий режим ґрунтів, іони водної витяжкиАнотація
У статті висвітлено еволюцію засоленості чорноземів південних Дунай-Дністровської зрошувальної системи. Встановлено, що характер засоленості досліджуваних чорноземів має генетико-виробничу обумовленість та є наслідком необґрунтованого іригаційного освоєння території, насамперед у зв’язку з використанням зрошувальних вод низької якості з озера Сасик. Констатується, що порівнювані як «еталонні» чорноземи незрошувані за сольовими характеристиками цілком відповідають зональним та фаціальним особливостям ґрунтогенези. За результатами досліджень автоморфних чорноземів масивів зрошення встановлено, що вміст водорозчинних солей в гумусованій кореневмісній верхній частині профілю складає 0,04–0,05% від ваги ґрунту. В більш карбонатній частині профілю (50–150 см) автоморфних богарних ґрунтів характерне незначне зростання вмісту водорозчинних солей, зазвичай, до 0,06–0,08% від ваги ґрунту, що дає підстави діагностувати та класифікувати досліджувані богарні ґрунти за ступенем засолення і за хімізмом як незасолені. Зрошення чорноземів південних трансформованою дунайською водою при використанні вод з Сасикського водосховища хлоридно-натрієвого хімізму мінералізацією близько 1,5 (до 2,0) г/дм³ на протязі 10 років призвело до соленакопичення в межах кореневмісного шару ґрунту. Встановлено, що при зрошенні сума солей в межах гумусованої частини профілю в середньому сягала до 0,07% і дещо більше в межах нижньої карбонатної частини профілю – в середньому до 0,12%. В умовах постіригаційної стадії еволюції чорноземи південні виведені зі зрошення характеризується загалом процесом розсолення і через практично 25–30 років чітко простежується розсолення верхньої ґрунтової товщі. В нижній же частині профілю процеси розсолення мають динамічно-пульсуючий режим, який залежить від погодно-кліматичних передумов та інтенсивності агрогосподарської діяльності, тощо.
Посилання
Balyuk, S. A., Romashchenko, M. I., & Stashuk, V. A. (Eds.) (2009). Naukovi osnovy okhorony ta ratsionalnoho vykorystannia zroshuvanykh zemel Ukrainy [Scientific foundations of protection and rational use of irrigated lands of Ukraine] (624 p.). Kyiv. [in Ukrainian].
Balyuk, S. A. (Ed.) (2001). Zroshuvani zemli Dunai-Dnistrovskoi zroshuvalnoi systemy: evoliutsiia, ekolohiia, monitorynh, okhorona, rodiuchist [Irrigated lands of the Danube-Dniester irrigation system: evolution, ecology, monitoring, protection, fertility] (260 p.). Kharkiv. [in Ukrainian].
Bilanchin, Ya. M. (2011). Iryhatsiia ta chornozemy masyviv zroshennia Pivdnia Ukrainy y Odeshchyny na vkhodi u III tysiacholittia [Irrigation and black soils of irrigation arrays of Southern Ukraine and Odessa region at the entrance to the 3rd millennium]. Visnyk Odeskoho Natsionalnoho Universytetu. Heohrafichni ta Heolohichni Nauky, 16(1), 135–144. [in Ukrainian].
Bilanchin, Ya. M. (2003). Suchasnyi stan zroshennia v Odeshchyni ta tendentsii gruntoutvorennia na masyvakh zroshennia [Current state of irrigation in Odesa region and trends of soil formation on irrigation arrays]. Visnyk Odeskoho Natsionalnoho Universytetu. Heohrafichni ta Heolohichni Nauky, 8(5), 16–21. [in Ukrainian].
Buyanovsky, A. O., Krasiekha, E. N., & Tortyk, M. Y. (2024). Monitorynh zroshuvanykh chornozemiv Odeshchyny v umovakh voiennoho stanu [Monitoring of irrigated chernozems of Odesa region under martial law]. Turbota pro grunty v umovakh viiny ta myru: stan, monitorynh ta upravlinnia: zbirnyk tez mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii (Kharkiv, 5 hrudnia 2024 r.) [Care for soils under war and peace conditions: state, monitoring and management : collection of abstracts of the international scientific and practical conference (Kharkiv, December 5, 2024) (pp. 21–23). Kharkiv: NNTs “IHA imeni O. N. Sokolovskoho”. [in Ukrainian].
Krasyekha, E. N., & Bilanchyn Y. M. (Eds.) (2016). Chornozemy masyviv zroshennia Odeshchyny [Chernozems of irrigation areas of Odesa region] (194 p.). Odesa. [in Ukrainian].
Lisnyak, A. A. (2004). Suchasnyi protses gruntoutvorennia u vyvedenomu zi zroshennia chornozemi typovomu [Modern process of soil formation in typical chernozem derived from irrigation]. Ahrokhimiia i Gruntoznavstvo [Agrochemistry and Soil Science], (65), 78–84. [in Ukrainian].
Tortyk, M. Y. (2019). Reabilitatsiia solovoho skladu chornozemiv Dunai-Dnistrovskoho mezhyrichchia zroshuvanykh slabo mineralizovanymy vodamy [Rehabilitation of the salt composition of chernozems of the Danube-Dniester interfluve irrigated with weakly mineralized waters]. Materialy Vseukrainskoi naukovoi konferentsii, prysviachenoi 100-richchiu vid narodzhennia dokotora silskohospodarskykh nauk, profesora Hoholeva Ivana Mykolaiovycha [Proceedings of the All-Ukrainian scientific conference dedicated to the 100th anniversary of the birth of Doctor of Agricultural Sciences, Professor Ivan Nikolaevich Gogolev] (pp. 184–193). Odesa. [in Ukrainian].
Tortyk, M. Y., & Kugut, A. A. (2009). Zakonomirnosti zasolenosti chornozemiv Zadnistrovia Odeshchyny v postiryhatsiinyi period [Regularities of salinity of chernozems of Transnistria of Odesa region in the post-irrigation period]. Visnyk Odeskoho Natsionalnoho Universytetu. Heohrafichni ta Heolohichni Nauky, 14(7), 356–361. [in Ukrainian].
Tortyk, M. Y., & Shevtsova G. V. (2008). Osoblyvosti formuvannia solovoho profiliu chornozemu pivdennoho v umovakh zroshennia i pislia yoho prypynennia [Peculiarities of formation of salt profile of southern chernozem under irrigation conditions and after its cessation]. Geneza, heohrafiia ta ekolohiia gruntiv [Genesis, geography and ecology of soils] (pp. 545–551). Lviv. [in Ukrainian].
Tortyk, M. Y., Adobovska M. V., & Alieksieienko A. V. (2024). Evoliutsiia chornozemiv pivdennykh Dunai-Dnistrovskoi zroshuvalnoi systemy pislia prypynennia zroshennia [Evolution of chernozems of the southern Danube-Dniester irrigation system after cessation of irrigation]. Visnyk Odeskoho Natsionalnoho Universytetu. Heohrafichni ta Heolohichni Nauky, 29(1), 140–153. [in Ukrainian].
Bilanchyn, Ya., Tsurkan, O., Tortyk, M., Medinets, V., Buyanovskiy, A., Soltys, I., & Medinets, S. (2021). Postirrigation state of Black Soils in South-Western Ukraine. In D. Dent, B. Boincean (Eds.), Regenerative agriculture (pp. 303–309). Cham: Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-030-72224-1_27
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Авторські права охороняються Законом України “Про авторське право і суміжні права”.
Автор зобов’язаний подавати свої матеріали у вигляді, що відповідає вимогам відповідних стандартів з підготовки авторських оригіналів та правил, установлених редакцією.
У разі відмови автору в публікації його матеріалів він має право на одержання висновку щодо цього.
Редакційна колегія залишає за собою право на редакційні виправлення.
Гонорар за опубліковані роботи авторам не сплачується, друкований примірник не видається.
Правовласниками опублікованого матеріалу являються авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою, що укладається між редакційною колегією та авторами публікацій. Ніяка частина опублікованого матеріалу не може бути відтворена без попереднього повідомлення та дозволу автора.
Публікація праць в Віснику здійснюється на некомерційній основі.
Усі права на матеріали, опубліковані в Журналі, захищені. Будь-яке використання матеріалів, опублікованих в Журналі повністю або частково, без дозволу Видавництва забороняється. Запити відносно усіх видів використання вказаних матеріалів повинні спрямовуватися у Видавництво.
Автор (співавтори) несуть усю відповідальність за науковий зміст, достовірність відомостей, використовуваних в статті, а також за збереження державної і комерційної таємниці.
Відхилені редколегією статті авторам не повертаються. Рецензент і члени редколегії журналу не мають права використовувати матеріали статті без письмового дозволу автора.
