ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ БРЕНДИНГ ЯК ФАКТОР СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНУ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2303-9914.2021.2(39).246200Ключові слова:
територіальний брендинг, соціально-економічний розвиток, регіон, глобалізаційні процесиАнотація
У статті розглянуто особливості територіального брендингу як інструменту стратегічного розвитку міст та регіонів. В умовах світових глобалізаційних процесів відбувається жорстка конкуренція між територіями за ресурси: людські, фінансові потоки, туристичні потоки. Розуміння цього питання територіальними громадами, органами влади в Україні призвело до розробки та затвердження маркетингових стратегій окремих українських міст. Створення та широке розповсюдження українських територіальних брендів дасть можливість вітчизняним містам, як великим, так і малим, сільській місцевості і регіонам, додержуючись вибраної стратегії, вирішити свої соціальні та економічні завдання. Мета статті полягає в аналізі основних методологічних принципів, які використовуються в українській практиці територіального брендингу та його впливу на соціально-економічний розвиток. Визначено, що на формування бренду території впливають географічне положеннята глобальна геополітична роль території, природний ресурсний потенціал території, національно-культурні особливості країни та її регіонів, поточна візуальна політика та символіка території. Досліджено, що в на сьогоднішній день Україні є чітко сформовані бренди територій, які вже роблять свій позитивний внесок в соціально-економічний розвиток міст, сільських територій та регіонів загалом.
Посилання
Aaker, D. A.. Brand portfolio strategy: Creating relevance, differentiation, energy, leverage and clarity, Free Press. New York, N.Y. 2004.
Anholt, S. Competitive Identity: The New Brand Management for Nations, Cities and Regions. Basingstoke: Palgrave Macmillan, 2006.
Anholt, S. The Anholt-GMI city brands index: How the world sees the world’s cities. Place Branding Public Dipl. 2006, 2, 18–31.
Ashworth, G. Towards Effective Place Brand Management: Branding European Cities and Regions. Edward Elgar Publishing, 2010.
Бойко T. Чернигов – город новых и старых легенд. 2013 URL: http://citybranding.ru/chernigov/ (дата звернення 01.10.2021)
Dinnie K. City Branding: Theory and Cases / Keith Dinnie. London: Palgrave Macmillan, 2011. 239 p.
Global Power City Index (2021). URL: https://mori-m-foundation.or.jp/pdf/GPCI2021_summary.pdf
Go F., Govers R. Place Branding: Glocal, Virtual and Physical Identities, Constructed, Imagined and Experienced NY: Palgrave Macmillan, 2009. 256 р.
Hereźniak, M., Florek, M., Augustyn, A. (2018). On Measuring Place Brand Effectiveness – between Theoretical Developments and Empirical Findings. Economics and Sociology, 11(2), 36–51. doi:10.14254/2071–789X.2018/11–2/3
Карачина Н. П., Вакар Т. В., Мороз І. О. Концепт територіального брендингу в контексті соціально-економічного розвитку сільських територій. Економіка та держава. 2019. № 4. С. 25–32. DOI: 10.32702/2306–6806.2019.4.25 (дата звернення 11.10.2021).
Kavaratzis, M. From City Marketing to City Branding: Towards a Theoretical Framework for Developing City Brands. Journal of Place Branding. 2004. Vol. 1. No 1. P. 58–73.
Коломієць К. В., Яворська В. В., Сич В. А. Методологічні підходи щодо формування туристського образу регіону. Вісник ОНУ. Серія: географічні та геологічні науки. Том 22, № 2(31). 2017. 90–103.
Kotler, P., Asplund, C., Rein, I., & Haider, D. (1999). Marketing Places Europe: How to Attract Investments, Industries, Residents and Visitors to Cities, Communities, Regions, and Nations in Europe. Financial Times. Merrilees, B., Miller, D., Herington, C. City branding: A facilitating framework for stressed satellite cities. J. Bus. Res. 2013, 66, 37–44.
Papadopoulos, N. (2004). Place branding: Evolution, meaning and implications. Place Brand Public Dipl 1, 36–49. https://doi.org/10.1057/palgrave.pb.5990003
Соскіна О. І. Брендинг міст: досвід країн Вишеградської групи для України. Київ: Видавництво «Інститут трансформації суспільства», 2011. 80 с.
The Global Financial Centres Index 30 (2021) URL: https://www.longfinance.net/media/documents/GFCI_30_Report_2021.09.24_v1.0.pdf
Вдовічена О. Г., Шупрудько Н. В., Вовк С. В. Розвиток регіональних брендів (практика областей України). Економіка та держава. 2020. № 11. С. 69–74. DOI: 10.32702/2306–6806.2020.11.69 (дата звернення 01.11.2021).
Визгалов, Д. В. (2011). Брендинг города. Москва: Фонд «Институт экономики города». 160 с.
REFERENCES
Aaker, D. A. (2004). Brand portfolio strategy: Creating relevance, differentiation, energy, leverage and clarity, Free Press, New York, N.Y.
Anholt, S. (2006). Competitive Identity: The New Brand Management for Nations, Cities and Regions. Basingstoke: Palgrave Macmillan.
Anholt, S. (2006). The Anholt-GMI city brands index: How the world sees the world’s cities. Place Branding Public Dipl. 2, 18–31.
Ashworth, G. (2010). Towards Effective Place Brand Management: Branding European Cities and Regions. Edward Elgar Publishing. Boyko T. (2013). Chernigov – the city of old and new legends. URL: http://citybranding.ru/chernigov/ [in Russian].
Dinnie K. (2011). City Branding: Theory and Cases. London: Palgrave Macmillan. 239.
Global Power City Index (2021). URL: https://mori-m-foundation.or.jp/pdf/GPCI2021_summary.pdf
Go F., Govers R. (2009). Place Branding: Glocal, Virtual and Physical Identities, Constructed, Imagined and Experienced NY: Palgrave Macmillan. 256.
Hereźniak, M., Florek, M., & Augustyn, A. (2018). On Measuring Place Brand Effectiveness – between Theoretical Developments and Empirical Findings. Economics and Sociology. 11(2), 36–51. doi:10.14254/2071–789X.2018/11–2/3
Karachyna, N., Vakar, T. & Moroz, I. (2019). Kontsept terytorialnoho brendynhu v konteksti sotsialno-ekonomichnoho rozvytku silskykh terytorii (Concept of territorial branding in the context of socio-economic development of rural territories). Ekonomika ta derzhava, vol. 4, pp. 25–32. DOI: 10.32702/2306–6806.2019.4.25 [in Ukrainian].
Kavaratzis, M. (2004). From City Marketing to City Branding: Towards a Theoretical Framework for Developing City Brands. Journal of Place Branding. Vol. 1. No 1. P. 58–73.
Kolomiyets, K. V., Yavorska, V. V., Sych, V. A. (2017). Metodologichni pidxody` shhodo formuvannya tury` sts`kogo obrazu regionu. (Methodological approaches to the formation of the tourist image of the region). Visnyk ONU. Seriya: geografichni ta geologichni nauky. Tom 22, 2(31). 90–103.
Kotler, P., Asplund, C., Rein, I., & Haider, D. (1999). Marketing Places Europe: How to Attract Investments, Industries, Residents and Visitors to Cities, Communities, Regions, and Nations in Europe. Financial Times. Merrilees, B., Miller, D., & Herington, C. (2013). City branding: A facilitating framework for stressed satellite cities. J. Bus. Res. 66, 37–44.
Papadopoulos, N. (2004). Place branding: Evolution, meaning and implications. Place Brand Public Dipl, 1, 36–49. URL: https://doi.org/10.1057/palgrave.pb.5990003
Soskina, I.O. (2011), Brendynh mist: dosvid krain Vyshehradskoi hrupy dlia Ukrainy, (Branding of cities: the experience of the Visegrad countries for Ukraine), Publishing House “Institute of Society Transformation”, Kyiv, Ukraine. [in Ukrainian].
The Global Financial Centres Index 30 (2021) URL: https://www.longfinance.net/media/documents/GFCI_30_Report_2021.09.24_v1.0.pdf
Vdovichena, O., Shuprudko, N. & Vovk, S. (2020), Rozvytok rehionalnykh brendiv (praktyka oblastei Ukrainy). (Development of regional brands (practice of regions of Ukraine). Ekonomika ta derzhava, vol. 11, pp. 69–74. DOI: 10.32702/2306–6806.2020.11.69 [in Ukrainian].
Visgalov, D. (2011). Brendynh horoda. (City branding). Moscow: Foundation “Institute of the City Economy”. 160. [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Авторські права охороняються Законом України “Про авторське право і суміжні права”.
Автор зобов’язаний подавати свої матеріали у вигляді, що відповідає вимогам відповідних стандартів з підготовки авторських оригіналів та правил, установлених редакцією.
У разі відмови автору в публікації його матеріалів він має право на одержання висновку щодо цього.
Редакційна колегія залишає за собою право на редакційні виправлення.
Гонорар за опубліковані роботи авторам не сплачується, друкований примірник не видається.
Правовласниками опублікованого матеріалу являються авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою, що укладається між редакційною колегією та авторами публікацій. Ніяка частина опублікованого матеріалу не може бути відтворена без попереднього повідомлення та дозволу автора.
Публікація праць в Віснику здійснюється на некомерційній основі.
Усі права на матеріали, опубліковані в Журналі, захищені. Будь-яке використання матеріалів, опублікованих в Журналі повністю або частково, без дозволу Видавництва забороняється. Запити відносно усіх видів використання вказаних матеріалів повинні спрямовуватися у Видавництво.
Автор (співавтори) несуть усю відповідальність за науковий зміст, достовірність відомостей, використовуваних в статті, а також за збереження державної і комерційної таємниці.
Відхилені редколегією статті авторам не повертаються. Рецензент і члени редколегії журналу не мають права використовувати матеріали статті без письмового дозволу автора.
