ЗБЕРЕЖЕННЯ РЕГІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІД ЧАС АДМІНІСТРАТИВНОЇ РЕФОРМИ В УКРАЇНІ (НА ПРИКЛАДІ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ)
DOI:
https://doi.org/10.18524/2303-9914.2021.2(39).246196Ключові слова:
сталий розвиток, Одеська область, регіональний розвиток, адміністративна реформа в Україні, природокористуванняАнотація
Протягом історії України мали місце дві протилежні тенденції: історичний підхід до регіонального поділу, що виявився у формуванні уявлень про культурне, етнічне, мовне та інше розмаїття її історичних земель, які тривалий час входили до складу різних держав та раціональний підхід – створення таких адміністративно-територіальних одиниць (губерній, воєводств, округів, областей), які б нівелювали регіональні відмінності та сприяли політичній централізації. З початку здобуття Україною незалежності у 1991 року було зроблено кілька спроб змінити адміністративно-територіальний устрій відповідно до європейських принципів територіального управління. Основною метою роботи є розгляд деяких питань природокористування та регіональної ідентичності в межах створених нових районів і ОТГ в Одеської області в результаті проведеної адміністративноїреформи. Теоретичною основою дослідження є положення економічної теорії, економіки природокористування, теорії сталого розвитку, інституційного аналізу. Методологічна основа дослідження складає сукупність загальнонаукових та спеціальних методів, зокрема системний підхід, діалектичний метод пізнання та порівняльно-правовий аналіз, історичний підхід, метод причинно-наслідкових зв’язків, економіко-статистичні методи. Політика децентралізації в Україні є ефективною моделлю політики формування ідентичності на регіональному рівні. У 2014 році, після затвердження Концепції реформування місцевого самоврядування, в нашій країні розпочалися трансформаційні зміни, результатом яких стало затвердження у 2020 році нового адміністративно-територіального устрою районного рівня та рівня територіальних громад. У рамках реформи децентралізації у 2020 році змінився адміністративно-територіальний поділ
Одеської області. Так замість 490 сільських, селищних та міських рад було виділено 91 територіальну громаду, а замість 26 ліквідованих районів – 7 нових районів. Під час проведення реформи були не повною мірою враховані фізико-географічне зонування, природно-рекреаційний потенціал і соціокультурні особливості полікультурного регіону, що зрештою призводить до неадекватного отримання людиною передбачених законом благ, зокрема. екосистеми. Ігнорування цих проблем може в найближчому майбутньому призвести до дисбалансу в системах регіону, нераціональності використання природних ресурсів, у тому числі землекористування, і невідповідності існуючої концепції сталого розвитку.
Посилання
Anderson B. Imagined Communities: Reflections on the Origin and Spread of Nationalism [2nd, revised edition]. London, New York: Verso, 1991. 224 p.
Бабан Т. О., Шибаєва Н. В. Складові процесу децентралізації в Україні. Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства: Економічні науки. Харків: ХНТУСГ, 2016. С. 205–216.
Безверхнюк Т. М. Система ресурсного забезпечення регіонального управління: концептуальні засади розбудови і механізму функціонування: дис… д-ра.держ.упр. 25.00.02. Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2009. 441 с.
Бусыгина, И. М. Политическая регионалистика: учеб. пособие. Москва: РОССПЭН, 2006. 279 с.
Брутланд Г. Х. Наше общее будущее. Доклад международной комиссии по окружающей среде и развитию, 1987. 412 с. URL: https://www.un.org/ru/ga/pdf/brundtland.pdf (дата звернення: 22.03.2021).
Данилишин Б. Регионализм в Украине: реальность и перспективы. Зеркало недели. 2012. 16 июня. № 22 (70). С. 4.
Deacon B. The reformulation of territorial identity: Cornwall in the late eighteenth and nineteenth centuries. – Open University, 2001. Chapter 1: Identity and territory. URL: http://www.exeter.ac.uk/cornwall/academic_departments/huss/ics/ documents/Chapter1.pdf (дата звернення: 03.09.2020).
Децентрализация в Украине достижения, надежды и опасения / Украинский независимый центр политических исследований // International Alert 2017. 32 с. URL: https://www.international-alert.org/wp-content/uploads/2021/08/Ukraine-Decentralisation-RU‑2017.pdf (дата звернення: 28.06.2020)
Дністрянський М. С. Перспективи вдосконалення територіального політико – адміністративного устрою України: методологічні і прикладні аспекти. Регіональна економіка. 1997. № 2. 97 с.
Доценко А. І. Адміністративно-територіальний устрій та розселення в Україні. Київ, 2003. 63 с.
Голубко В. Административно-территориальное деление Украины: исторический опыт и перспективы, Roczniki administracji i prawa, Rok.XIV, Vol. 2, 2014. С. 87–96. URL: http://cejsh.icm.edu.pl/cejsh/element/bwmeta1.element.desklight-c8662005-ac0b‑470b‑9872-bfd3fab40c20/c/Holubko_Wiktor.pdf (дата звернення: 21.10.2020).
Гройсман В. Б. Місце та роль децентралізації влади у процесах становлення громадянського суспільства. Демократичне врядування. Науковий вісник. 2015. Вип. 15.
Концепция реформирования местного самоуправления. Розпорядження Кабінету міністрів України від 1 квітня 2014 р. № 333-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/333–2014-%D1%80#Text (дата звернення: 13.06.2021).
Кисельова В. Децентралізація і регіональні ідентичності: парадокси взаємодії. Хвиля, 2017. URL:
html (дата звернення: 10.02.2021).
Мельничук Л. М. Принцип децентралізації влади як ключовий вектор модернізаційних перетворень у системі державного управління соціальним розвитком регіонів. Аспекти публічного управління. 2015. № 7–8. С. 77–84.
Пухтинський МО Трансформація системи місцевого самоврядуванняв контексті реалізації міжнародно-правових стандартів місцевої демократії. Вісник Академії праці, соціальних відносин і туризму, 2016. С. 63–67.
Романюк С. А. Регіональний розвиток і децентралізація: теоретичні та практичні аспекти. Регіональна економіка. 2016, № 3. С. 10–18.
Шилов В. Три подхода к понятию «Регион». Регион. Проблемы и перспективы. 1997. № 4. С. 50–51.
Природа Одесской области. Ресурсы, их рациональное использование и охрана / Под ред. Г. И. Швебса, Ю. А. Амброз. Киев-Одесса: Вища школа, 1979. 144 с.
Толкованов, В. В. Кластери як інноваційний інструмент сталого місцевого і регіонального розвитку: українська практика та досвід зарубіжних країн. Науковий вісник Академії муніципального управління. Сер. Управління. 2013. Вип. 2. С. 16–28.
Топчієв О. Г., Тітенко З. В., Яворська В. В. Проблеми та перспективи адміністративно-територіальної реформи в Україні. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. Економічний простір України: регіоналізація та інтеграція в умовах суспільних трансформацій. Львів, 2011. Вип.1(87). С. 3–12
Єропейська хартія місцевого самоврядування. Конгрес місцевих і регіональних влад Ради Європи. Council of Europe, 2017. 62 с. URL: https://rm.coe.int/-pdf-a6–59-pages/168071a536 (дата звернення: 05.05.2021).
Забейворота Т. В. Модернізація системи державного управління в умовах децентралізації влади: дис. канд. наук з держ. управління: 25.00.01. Харків, 2017. 276 с.
REFERENCES
Anderson, B. (1991). Imagined Communities: Reflections on the Origin and Spread of Nationalism [2nd, revised edition]. London, New York: Verso.
Baban, T.O., Shybaieva, N.V. (2016). Skladovi protsesu detsentralizatsii v Ukraini (Components of the decentralization process in Ukraine). Bulletin of Kharkiv National Technical University of Agriculture: Economic Sciences. Kharkiv: pp. 205–216. [in Ukrainian].
Bezverkhniuk, T. M. (2009). Systema resursnoho zabezpechennia rehionalnoho upravlinnia: kontseptualni zasady rozbudovy i mekhanizmu funktsionuvannia (System of resource provision of regional management: conceptual bases of development and the mechanism of functioning). Doktor`s theisis. Odessa: ORIPA. [in Ukrainian].
Brutland, G. H. (1987). Nashe obschee buduschee. Doklad mezhdunarodnoy komissii po okruzhayuschey srede i razvitiyu (Our common future. Report of the international commission on environment and development). Retrieved from https://www.un.org/ru/ga/pdf/brundtland.pdf. [in Russian].
Busyigina, I. M. (2006). Politicheskaya regionalistika: ucheb. posobie (Political regionalistics: textbook allowance). Moskow: ROSSPEN. [in Russian].
Danilishin, B. (2012). Regionalizm v Ukraine: realnost i perspektivyi. (Regionalism in Ukraine: reality and prospects) Mirror of the week. 16 June. № . 22 (70). pp. 4. [in Russian]. Deacon, B. (2001). The reformulation of territorial identity: Cornwall in the late eighteenth and nineteenth centuries. Open University. Chapter 1: Identity and territory. Retrieved from: http://www.exeter.ac.uk/cornwall/academic_departments/huss/ics/documents/Chapter1.pdf.
Detsentralizatsiya v Ukraine dostizheniya, nadezhdyi i opaseniya (Decentralization in Ukraine achievements, hopes and fears) (2017). Ukrainian Independent Center for Political Research. International Alert. Retrieved from: URL: https://www.international-alert.org/wp-content/uploads/2021/08/Ukraine-Decentralisation-RU‑2017.pdf. [in Russian].
Dnistrianskyi, M. S. (1997). Perspektyvy vdoskonalennia terytorialnoho polityko – administratyvnoho ustroiu Ukrainy: metodolohichni i prykladni aspekty (Prospects for improving the territorial political and administrative system of Ukraine: methodological and applied aspects). Regional economy. 1997. № 2. [in Ukrainian].
Dotsenko, A. I. (2003). Administratyvno-terytorialnyi ustrii ta rozselennia v Ukraini. (Administrative and territorial organization and resettlement in Ukraine). Kyiv, 2003. [in Ukrainian].
Holubko, V. (2014). Administrativno-territorialnoe delenie Ukrainyi: istoricheskiy opyit i perspektivyi
(Administrative-territorial division of Ukraine: historical experience and prospects). Roczniki administracji i prawa, Rok. XIV, Vol. 2. pp. 87–96. Retrieved from: URL: http://cejsh.icm.edu.pl/cejsh/element/bwmeta1.element.desklightc8662005-ac0b‑470b‑9872-bfd3fab40c20/c/Holubko_Wiktor.pdf. [in Russian].
Hroisman, V. B. (2015). Mistse ta rol detsentralizatsii vlady u protsesakh stanovlennia hromadianskoho suspilstva (The place and role of decentralization of power in the processes of formation of civil society). Democratic governance. Scientific Bulletin. [in Ukrainian].
Kontseptsiia reformuvannia mistsevoho samovriaduvannia ([The concept of local government reform). (2014, April 1). Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine. № 333-р. Retrieved from: URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/333–2014-%D1%80#Text [in Ukrainian].
Kyselova, V. (2017). Detsentralizatsiia i rehionalni identychnosti: paradoksy vzaiemodii (Decentralization and regional identities: paradoxes of interaction). Khvylia. Retrieved from: URL: https://hvylya.net/analytics/politics/detsentralizatsiya-i-regionalni-identichnosti-paradoksi-vzayemodiyi.html. [in Ukrainian].
Melnychukб L. M. (2015). Pryntsyp detsentralizatsii vlady yak kliuchovyi vektor modernizatsiinykh peretvoren u systemi derzhavnoho upravlinnia sotsialnym rozvytkom rehioniv (The principle of decentralization of power as a key vector of modernization transformations in the system of state management of social development of regions). Aspects of public administration. № 7–8. pp. 77–84. [in Ukrainian].
Pukhtynskyiб M. O. (2016). Transformatsiia systemy mistsevoho samovriaduvanniav konteksti realizatsii mizhnarodno-pravovykh standartiv mistsevoi demokratii (Transformation of the system of local self-government in the context of the implementation of international legal standards of local democracy). Bulletin of the Academy of Labor, Social Relations and Tourism. pp. 63–67. [in Ukrainian].
Romaniukб S. A. (2016). Rehionalnyi rozvytok i detsentralizatsiia: teoretychni ta praktychni aspekty (Regional development and decentralization: theoretical and practical aspects). Regionalna ekonomika. № 3. pp. 10–18. [in Ukrainian].
Shilov, V. (1997). Tri podhoda k ponyatiyu «Region». (Three approaches to the concept of «Region»). Region. Problems and prospects. № 4. pp. 50–51. [in Russian].
Shvebs, G. I., Ambroz, Yu. A. (Eds). (1979). Priroda Odesskoy oblasti. Resursyi, ih ratsionalnoe ispolzovanie i ohrana (The nature of the Odessa region. Resources, their rational use and protection). Kiev-Odessa: Vischa shkola. [in Russian].
Tolkovanov, V. V. (2013). Klastery yak innovatsiinyi instrument staloho mistsevoho i rehionalnoho rozvytku: ukrainska praktyka ta dosvid zarubizhnykh krain (Clusters as an innovative tool for sustainable local and regional development: Ukrainian practice and experience of foreign countries). Scientific Bulletin of the Academy of Municipal Management. Ser. Management. Vol. 2. pp. 16–28. [in Ukrainian].
Topchiiev, O. H., Titenko, Z. V., Yavorska, V. V. (2011). Problemy ta perspektyvy administratyvno-terytorialnoi reformy v Ukraini. (Problems and prospects of administrative-territorial reform in Ukraine. Socio-economic problems of the modern period of Ukraine). Economic space of Ukraine: regionalization and integration in the conditions of social transformations. Lviv, Vol. 1 (87). pp. 3–12. [in Ukrainian].
Yeropeiska khartiia mistsevoho samovriaduvannia (2017). Konhres mistsevykh i rehionalnykh vlad Rady Yevropy (European Charter of Local Self-Government. Congress of Local and Regional Authorities of the Council of Europe). Council of Europe. Retrieved from. https://rm.coe.int/-pdf-a6–59-pages/168071a536. [in Ukrainian].
Zabeivorota T. V. (2017). Modernizatsiia systemy derzhavnoho upravlinnia v umovakh detsentralizatsii vlady (Modernization of the system of public administration in the conditions of decentralization of power). Candidate`s theisis. Kharkiv. [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Авторські права охороняються Законом України “Про авторське право і суміжні права”.
Автор зобов’язаний подавати свої матеріали у вигляді, що відповідає вимогам відповідних стандартів з підготовки авторських оригіналів та правил, установлених редакцією.
У разі відмови автору в публікації його матеріалів він має право на одержання висновку щодо цього.
Редакційна колегія залишає за собою право на редакційні виправлення.
Гонорар за опубліковані роботи авторам не сплачується, друкований примірник не видається.
Правовласниками опублікованого матеріалу являються авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою, що укладається між редакційною колегією та авторами публікацій. Ніяка частина опублікованого матеріалу не може бути відтворена без попереднього повідомлення та дозволу автора.
Публікація праць в Віснику здійснюється на некомерційній основі.
Усі права на матеріали, опубліковані в Журналі, захищені. Будь-яке використання матеріалів, опублікованих в Журналі повністю або частково, без дозволу Видавництва забороняється. Запити відносно усіх видів використання вказаних матеріалів повинні спрямовуватися у Видавництво.
Автор (співавтори) несуть усю відповідальність за науковий зміст, достовірність відомостей, використовуваних в статті, а також за збереження державної і комерційної таємниці.
Відхилені редколегією статті авторам не повертаються. Рецензент і члени редколегії журналу не мають права використовувати матеріали статті без письмового дозволу автора.
