ПРО ФОРМУВАННЯ ПОНЯТТЯ «ПЛАНЕТАРНА ЛАНДШАФТНА ОБОЛОНКА» В ФІЗИЧНІЙ ГЕОГРАФІЇ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2303-9914.2021.1(38).234682Ключові слова:
географічна оболонка, геосистема, геокомплекс, ландшафт, поняття, розповсюдження, властивостіАнотація
Викладені результати вирішення деяких питань про природні системи в різних середовищах географічної оболонки Землі, яка має ≈ 510 млн км2. Відтак, метою статті є генетична систематизація ієрархічних рядів різних природних комплексів в межах географічної оболонки: на суходолі, в океані та в береговій зоні моря. При цьому поняття «ландшафт» і «природна система» розуміються як синоніми. В основу роботи покладені багаторічні експедиційні спостереження автора на суходолі та в морях, аналіз понятійно-термінологічного апарату в різних географічних науках, результати опублікованих материалів і висновків різних авторів. Основними методами дослідження були синтез, картографічний, перехід кількості в якість. Урахування понять та визначень ландшафтів дозволило надійно представити кордони їх розповсюдження, структуру, різноманіття, природні властивості, характер диференціації, які можуть бути започатковані та розвиватися на суходолі у вигляді теригенних територіальних геосистем («геокомплексів»). Саме на суходолі вони відповідають сенсу «ландшафти різних рівнів організації» (з корнем «land»), що вже протягом сотні років щільно увійшов до арсеналу географії. Площа їх розповсюдження в межах суходолу становить ≈ 149 млн км2, чи 29,22% всієї площі географічної оболонки. Природні комплекси інших частин (сфер або ступенів) географічної оболонки цим поняттям не відповідають. Бо вони є іншими об′єктами досліджень, мають інше походження, іншу структуру, інші властивості, характеристики, з іншими поняттями та місцем розташування тощо. Відповідно, вони потребують іншої назви, з іншим обгрунтуван- ням. Океанічні природні системи (комплекси) в шарі води та на дні океану були названі талассогенами, а в контактному середовищі в береговій зоні були названі аквашафтами. Кожна з частин оболонки має власний ієрархічний ряд, в якому кожний таксон відрізняється від суміжних. Суммарно їх площа складає ≈ 361 млн км2, чи 70,78% від площі географічної оболонки. В тому числі 9,95% посідає берегову зону Океану (аквашафти), або 7,8 млн км2. Решта 60,83% припадає на площу талассогенів, на площу відкритої частині всього Світового океану.
Посилання
Айзатулин Т.А., Лебедев В. Л., Хайлов К. М. Океан: фронты, дисперсия, жизнь. Ленинград: Гидрометеоиздат, 1984. 192.
Арманд Д. Л. Наука о ландшафте (основы теории и логико-математические методы): монография. Москва: Мысль, 1975. 287 с.
Аршинова М. А., Власова Т. В., Ковалева Т. А. Физическая география материков и океанов. Москва: Академическое изд-во. 2009. 640.
Гептнер В. Г. Систематика. Большая Советская Энциклопедия / под ред.: А. М. Прохорова. Москва: Изд-во Сов. Энциклопедия, 1976. Т. 3. С. 1398–1408.
Григорьев А. А. Типы географической среды: монография. Мысль, 1970. 468 с.
Гродзинський М. Д. Пізнання ландшафту: місце і простір: монографія: Київ: Вид-во КНУ ім. Тараса Шевченка, 2006. т. 2. 503 с.
Еремина В. А., Притула Т. Ю., Спрялин А. Н. Физическая география материков и океанов. М.: Владос, 2005. 255 с.
Исаченко А. Г. География сегодня: монография. Просвещение, 1979. 192 с.
Исаченко А. Г. Ландшафты СССР. С.‑ Петербург: Издательство ПГУ, 1995. 320 с.
Калесник С. В. Проблемы физической географии: избранные труды. Ленинград: Наука, 1984. 288 с.
Карлин Л. Н, Бровко П. Ф., Петров К. М. Основные концепции современного берегопользования. Монография СПб.: РГГМУ, 2012. 297 с.
Литвин В. М., Федоров В. В. Мир подводных ландшафтов: монография. СПб: РГО, 1994. 135 с.
Лямин В. С. Место географии в генетической классификации наук: монография. Одесса: Астропринт, 2012. 185 с.
Макунина Г. С. Методы полевых физико-географических исследований. Структура и динамика ландшафта: учебн. пособ. МГУ, 1987. 116 с.
Мануйлов В. А. Подводные ландшафты залива Петра Великого. Дальневост. кн. изд-во, 1990. 175 с.
Николаев В. А. Ландшафтоведение. Практические работы. М‑ва: Изд-во МГУ имени Ломоносова. 2006. 208 с.
Петров К. М. Подводные ландшафты: теория, методы исследования. Ленинград: Наука, 1989. 124 c.
Петлін В. М. Ієрархії природних територіальних систем: монографія. Луцьк: ПрАТ «Волинська обласна друкарня», 2018. 476 с.
Сочава В. Б. Учение о геосистемах – современный этап комплексной физической географии. Известия АН СССР. Серия географическая. 1972. № 3. С. 18–22.
Топчієв О. Г., Мальчікова Д. С., Пилипенко І. О., Яворська В. В. Методологічні основи географії: ландшафтна оболонка Землі. Довкілля: монографія. Херсон: Гельветіка, 2018. – 348 с.
Чурсин А. И., Крюкова Н. А. Ландшафтоведение. Пенза: ПГУАС, 2014. 200 с.
Шуйский Ю. Д. Особенности природных комплексов в береговой зоне морей. Вісник Одеського національного університету. Географічні та геологічні науки. 2015. Т. 20. Вип. 1 (24). С. 97–113.
Шуйський Ю. Д. Про природні системи в різних областях географічної земної оболонки. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Географія. 2019. Т. 31. Вип. 3–4. С. 5–15.
Шуйский Ю. Д. Низменности в физической географии. Географический Вестник Пермского федерального университета. Вып. 4. С. 163–172.
Щукин И. С. Четырехъязычный Энциклопедический словарь терминов по физической географии. Терминологический словарь. Москва: Сов. Энциклопедия, 1980. 703 с.
REFERENCES
Ayzatullin, N. A., Lebedev, V. L. & Khailov, K.M. (1984). Okean: fronti, dyspersyia, zhyzn. (Ocean: fronts, dispersion, life). Leningrad: Hydrometeoizdat, 192 p. [in Russian].
Armand, D. L. (1975). Nauka o landshafte (osnovy teorii i logiko-matematicheskie metody): monografiya. (The Science on Landscape (theory bases and logic-mathematical methods). Moscow: Mysl Publ. Co., 287 p. [in Russian].
Arshinova, M. A., Vlasova, T. V. & Kovaleva, T. A. Fizicheskaya geografiya materikov i okeanov. (Physical Geography of the Mainland and the Ocean). Moscow: Academia Publ. Co., 2009. 640 p. [in Russian].
Heptner, V. G. (1976). Sistematica (Systematics) BSE: by ed. A. M. Prokhorov. Vol. 3. Moscow: Sov. Encycl. Publ. Co., pp. 1398–1408 [in Russian].
Grigoriev, A. A. (1970). Tipy geograficheskoj sredy. (Types of Global Environment). Moscow: Mysl Publ. Co., 468 p. [in Russian].
Grodzinskiy, M. D. (2006). Piznannya landshaftu: misce i prostir. (Development of Landscape: Place and Time). Vol. 1. Kiyev National University by Shevchenko Publ. Co., 503 p. [in Ukrainian].
Erjomina, V. A., Pritula, T. Yu. & Sprialin, A. N. (2005). Fizicheskaya geografiya materikov i okeanov. (Physical Geography of Mainlands and Oceans). Moscow: VLADOS Publ. Co., 255 p. [in Russian].
Isachenko, A. G. (1979). Geografiya segodnya. (Geography To-day). Moscow: Prosveshchenie Publ. Co., 192 p. [in Russian].
Isachenko, A. G. (1995). Landshafty SSSR. (Landscapes by USSR). Sankt-Peterburg: LGU-Publ. House., 320 p. [In Russian].
Kalesnik, S. V. (1984). Problemy fizicheskoj geografii. (Problems of Physical Geography). Choice Volumes. Leningrad: Nauka Publ. Co., 288 p. [In Russian].
Karlin, L. N., Brovko, P. F., Petrov K. M. & Manuylov., V. A. Osnovnye koncepcii sovremennogo beregopol’zovaniya. (Basic conception of a modern coast-usage). S.-P.: TOP RGGMU Publ. Co., 297 p. [in Russian].
Litvin, V. M. & Fedorov, V. V. (1994). Mir podvodnyh landshaftov (Areas of underwater landscapes). Sankt-Peterbourg: RosGS Publ. Co., 135 p. [in Russian].
Lyamin, V. S. (2012). Mesto geografii v geneticheskoj klassifikacii nauk. (Geography Place in Genetic Classification of a Sciences). Odessa: Astroprint, 185 p. [in Russiаn].
Makunina, G. S. (1987). Metody polevyh fiziko-geograficheskih issledovanij. Struktura i dinamika landshafta. (Methods of Field Natural and Physical Geography Research. Structure and Dynamics of Landscapes). Moscow: MSU Publ. Co., 116 p. [in Russian].
Manuylov, V. A. (1990). Podvodnye landshafty zaliva Petra Velikogo. (Underwater Landscapes in Piter Greate Gulf). Vladivostok: FEFU Publ. Co, 175 p. [in Russian].
Nikolayev, V. A. (2006). Landshaftovedenie. Prakticheskie raboty. (Landscape Sciences. Practice and Training Works). Moskow: Moskow State University by Lomonosov Publ. Co., 208 p. [in Russian).
Petrov, K. M. (1989). Podvodnye landshafty: teoriya, metody issledovaniya. (Underwater landscapes: theory, research’ methods). Leningrad: Nauka Publ. Co., 128 p. [in Russian].
Petlin, V. N. (2018). Iyerarxiyi pry`rodny`x tery`torial`ny`x sy`stem (Hierarchy of natural territorial systems). Lutsk: VOP Publ. Co. 475 p. [in Ukrainian].
Sochava, V. B. (1972). Uchenie o geosistemah – sovremennyj etap kompleksnoj fizicheskoj geografii. (Theory of geosystems – modern stage of complex physical geography). Izvestiya Acad. Sci. USSR. Ser. Geography. 3. 18–22 [in Russian].
Topchiyev, A. G., Malchikova, D. S., Pilipenko, I. O. & Yavorskaya, V. V. (2018). Metodologichni osnovy` geografiyi: landshaftna obolonka Zemli. Dovkillya (Methodological Bases of Geography: landscape envelop of the Earth. Environment). Kherson: Gelvetika Publ. Co., 348 p. [in Ukrainian].
Chursin, A. I. & Kryukova, N. A. (2014). Landshaftovedenie. (Landscape Science). Penza: PGUAS Publ. Co.,
p. [in Russian].
Shuisky, Yu. D. (2015). Osobennosti prirodnyh kompleksov v beregovoj zone morej. (Natural complex peculiarities in coastal zone of a seas). Herald of Odessa Mechnikov National University. Vol. 20. Issue 1 (24). 97–114. [in Russian].
Shuisky, Yu. D. (2019a). Pro pry`rodni sy`stemy` v rizny`x oblastyax zemnoyi obolonki. (About natural systems in different fields of the Earth Geography mantle). Scientific Notes of Vinnitsa State Pedagogical University. Ser. Geography. Issue 31 (3–4). 5–15 [in Ukrainian].
Shuisky Yu. D. (2019b). Nizmennosti v fizicheskoj geografii. (The low of geographical locality in physical (natural) geography). Geographical Herald of Perm’ Federal University (RF). № 4. 163–172. [in Russian].
Shchukin, I. S. (1980). Chetyrekh′yazychnyy Enzhiklopedicheskiy slovar′ terminov po fizicheskoy geografiyi. (Quad-language Encyclopedic Dictionary of Terms on Physical Geography). Moskva: Iz-dvo Soviet Entzikl. 703 p. [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Авторські права охороняються Законом України “Про авторське право і суміжні права”.
Автор зобов’язаний подавати свої матеріали у вигляді, що відповідає вимогам відповідних стандартів з підготовки авторських оригіналів та правил, установлених редакцією.
У разі відмови автору в публікації його матеріалів він має право на одержання висновку щодо цього.
Редакційна колегія залишає за собою право на редакційні виправлення.
Гонорар за опубліковані роботи авторам не сплачується, друкований примірник не видається.
Правовласниками опублікованого матеріалу являються авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою, що укладається між редакційною колегією та авторами публікацій. Ніяка частина опублікованого матеріалу не може бути відтворена без попереднього повідомлення та дозволу автора.
Публікація праць в Віснику здійснюється на некомерційній основі.
Усі права на матеріали, опубліковані в Журналі, захищені. Будь-яке використання матеріалів, опублікованих в Журналі повністю або частково, без дозволу Видавництва забороняється. Запити відносно усіх видів використання вказаних матеріалів повинні спрямовуватися у Видавництво.
Автор (співавтори) несуть усю відповідальність за науковий зміст, достовірність відомостей, використовуваних в статті, а також за збереження державної і комерційної таємниці.
Відхилені редколегією статті авторам не повертаються. Рецензент і члени редколегії журналу не мають права використовувати матеріали статті без письмового дозволу автора.
