ДОВГОТРИВАЛІ ЗМІНИ ПЛОЩІ ОЗЕР НА ПЕРЕСИПУ ТИЛІГУЛЬСЬКОГО ЛИМАНУ (ЧОРНЕ МОРЕ)

Автор(и)

  • О. Б. Муркалов Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Ukraine
  • О. О. Стоян Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.18524/2303-9914.2021.1(38).234648

Ключові слова:

берегові озера, канал, картографічні джерела, пересип, Тилігульський лиман, Чорне море

Анотація

Пересип Тилігульського лиману являє собою одну з потужних контактних зон море-лиман, формування і сучасний розвиток якої відбувається під впливом природних і антропогенних чинників. Геосистема пересипу включає офіційно визнані водно-болотні угіддя, морську і лиманну зони, антропогенно-перетворені ділянки. Аналіз літературних, картографічних джерел, космічних знімків, польові дослідження дозволили простежити зміни площі озер на пересипі за період більше 200 років. Головним фактором, який впливає на розвиток водних об’єктів на сучасному етапі розвитку, є антропогенна діяльність. Вона проявляється через забезпечення функціонування з’єднувального каналу Тилігульський лиман – Чорне море та забудову пересипу.

Посилання

Адобовский В. В., Большаков В. Н. Влияние климатических факторов на водообмен Тилигульского лимана с морем. Екологічна безпека прибережної та шельфової зон та комплексне використання ресурсів шельфу: Зб. наук. пр. 2005. Вип. 12. С. 70–75.

Актуальные проблемы лиманов северо-западного Причерноморья: Коллективная монография / ред. Ю. С. Тучковенко, Е. Д. Гопченко. ОГЭК. Одесса: ТЭС, 2011. 224 с.

Атлас Черного моря / гравирован капитаном I ранга Е. Манганари; Николаев: Гидрографическое Черноморское депо, 1841. 1 атл. (26 листов).

Водні ресурси та гідро екологічний стан Тилігульського лиману: Монографія / за ред. Ю. С. Тучковенка, Н. С. Лободи. ОДЕК. Одеса: ТЕС, 2014. – 278 с.

Волкова Т. А., Мищенко А. А., Антипцева Ю. О., Липилин Д. А. Прибрежные геосистемы в пространстве и времени: по материалам Краснодарского края: Монография. Краснодар: Просвещение-Юг, 2017. 275 c.

Военно-топографическая карта Российской империи, ряд: XXX, лист: 9 / под ред. Ф. Ф. Шуберта, П. А. Тучкова; 3 версты в 1 дюйме, 1:126000; Санкт-Петербург: Военно-топографическое депо, 1846–1863. 1 к.

Гидрографическая Карта Северным берегам Черного моря, означающая ныне состоящую границу между устьями рек Днепра и Днестра, на коей показана глубина, отмели и фарватер; в пользу судоходства по Днепру, Бугу, Днестру и вдоль по берегам моря, с показанием способа как иметь коммуникацию по Черному Морю с городами и портами: Херсоном, Николаевым, Очаковым, Одессою и Овидиополем / по повелению Вице-Адмирала и Кавалера де Рибаса; Николаев, 1793–1796. 1 к.

Догановский A. M., Орлов В. Г. Сборник задач по определению основных характеристик водных объектов суши (практикум по гидрологии). Учебное пособие. С-Пб.: РГГМУ, 2011. 315с.

Зенкович В. П. О способе образования лагун. Доклады АН СССР. 1950. Т. 75. № 4. С. 527–530.

Зенкович В. П. Морфология и динамика Советских берегов Черного моря. М.: Изд-во АН СССР, 1960. Том II. (Северо – западная часть). 218 с.

Китаев С. П. Основы лимнологии для гидробиологов и ихтиологов. Петрозаводск: Карельский научный центр РАН, 2007. 395 с

Коников Е. Г. Геологическая история устьевой части Тилигульского лимана в позднем плейстоцене – голоцене. Геология и полезные ископаемые Мирового океана. 2013. № 2. С. 76–86.

Мал. Буялык: топографическая карта лист XLV‑31 / временное издание; 1:84000; Управление военных топографов, 1923 г. 1 к.: цв.

Міністерство екології та природних ресурсів України. Природно-заповідний фонд України. Тилігульський лиан. URL: https://pzf.menr.gov.ua/офіційно-визнані рамсарською-конвенцією/тилігульський-лиман.html (дата звернення: 30.11.2020).

Михайлов В. Н., Добролюбов С. А. Гидрология: учебник для вузов. М.-Берлин: Директ-Медиа, 2017. 752 с.

Молодых И. И., Усенко В. П., Палатная В. П. Геология шельфа УССР. Лиманы. Киев: Наукова думка, 1984. 176 с.

Муркалов А. Б., Стоян А. А. Возникновение и употребление топонима Большой Аджалыкский лиман (Черное море). Вісник ОНУ. Сер.: Географічні та геологічні науки. 2019. Т. 24, № 1(34). С. 11–23.

Офіційний сайт регіонального ландшафтного парку «Тилігульський». URL: http://tiligul.org (дата звер- нення: 30.11.2020).

Подробная милитерная карта по границе России с Турциею. Санкт-Петербург: Е. И. В. Депо карт, 1800. 1к. (4 л.).

Розенгурт М. Ш. Гидрология и перспективы реконструкции природных ресурсов Одесских лиманов. К.: Наукова думка, 1974. 213 с. Рубель О. Е. Эконология ветландов. Кишинев: Eco-Tiras, 2009. 252 с.

Руководства Рамсарской конвенции по разумному использованию водно-болотных угодий: 3-е издание, 2007 г. Создание Рамсарских угодий. Руководство 14. 132 p. URL: https://www.ramsar.org/sites/default/files/documents/library/hbk14rus.pdf. (дата звернення: 30.11.2020).

Стойловский В. П. Водно-болотные угодья Азово-Черноморского региона в системе природоохранных и управленческих решений: Монография. Одесса: Фенікс, 2003. 309 с.

Сычавка: топографическая карта лист L‑36–51 / 1:100000; Генеральный штаб СССР, издание 1983 г. 1 к.: цв.

Тучковенко Ю. С., Иванов В. А., Тучковенко О. А. Моделирование водообмена Тилигульского лимана с Черным морем. Мор. гидрофиз. журн. 2012. № 5. С. 42–58.

Тучковенко Ю. С., Кушнир Д. В., Лобода Н. С. Оценка влияния условий водообмена с морем на изменчивость уровня и солености воды в Тилигульском лимане. Український. гідрометеорол. журнал. 2015. No 16. С. 232–241.

Шекк П. В. История и современное состояние кефалеводства в северном Причерноморье. Известия Музейного Фонда им. А. А. Браунера. 2004. Том 1. № 2 С. 5–10.

Шуйський Ю. Д., Ковтун О. О. Формирование очаговых водно-болотных угодий на аккумулятивных формах береговой зоны морей. Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Сер.: Екологія. 2011. No 944, Вип. 6. С. 27–38.

Шуйский Ю. Д. Типи берегів Світового океану: Монографія. Одеса: Астропринт, 2000. 480 с.

Information Sheet on Ramsar Wetlands: 5 July 1998. Ukraine. Tyligulskyi Liman. URL: https://rsis.ramsar.org/RISapp/files/RISrep/UA766RIS.pdf (дата звернення: 30.11.2020).

System for Automated Geoscientific Analyses. URL: http://www.saga-gis.org (дата звернення: 30.11.2020).

REFERENCES

Adobovskiy, V.V. & Bolshakov, V.N. (2005). Vliyanie klimaticheskikh faktorov na vodoobmen Tiligulskogolimana s morem (Influence of climatic factors on water exchange of Tyligulskyi Liman with a Sea). Ecological safety of off-shore and shelfy zones and complex use of resources of shelf: Collection of scientific works. 12, 70–75. [in Russian].

Issues of the day of Liman’s of north-western black Sea Region: the Collective monograph. (2011). (In Yu. S. Tuchkovenko, Ye. D. Gopchenko (Ed.). Odessa: TES. [in Russian].

Atlas Chernogo moray. (1841). (Atlas of the Black sea). Mykolaiv: Hydrographical black Sea depot. [in Russian].

Water resources and hydroecological condition in Tyligulskyi Liman: Monograph. (2014). In Y. S. Tuchkovenko, N. S. Loboda (Ed.). Odessa: TES. [in Ukrainian]

Volkova, T.A., Mishchenko, A.A. & Antiptseva, Yu.O. et al. (2017), Pribrezhnye geosistemy v prostranstve i vremeni: po materialam Krasnodarskogo kraya: Monografiya (Off-shore geosystems in space and time: on materials of the Krasnodar edge: Monograph), Krasnodar: Inlightening-south. [in Russian].

Voenno-topograficheskaya karta Rossiyskoy imperii, ryad: XXX, list: 9, 3 versty v 1 dyuyme, 1: 126000. (1846–1863). (Military Topographic Map of the Russian Empire, row: XXX, page: 9). F. F. Schubert, P. A. Tuchkov (Ed.). Sankt-Peterburg: Military-topographical bureau. [in Russian].

Gidrograficheskaya Karta Severnym beregam Chernogo morya, oznachayushchaya nyne sostoyashchuyu granitsu mezhdu ustyami rek Dnepra i Dnestra, na koey pokazana glubina, otmeli i farvater; v polzu sudokhodstva po Dnepru, Bugu, Dnestru i vdol po beregam morya, s pokazaniem sposoba kak imet kommunikatsiyu po Chernomu Moru s gorodami i portami: Khersonom, Nikolaevym, Ochakovym, Odessoyu i Ovidiopolem, masshtab v 1 sm. 4.2 km. (1793–1796). (Hydrographic Map of the Northern Shores of the Black Sea, signifying the current boundary between the mouths of the rivers of the Dnieper and Dniester, which shows the depth, shoals and fairway; in favor of shipping on the Dnieper, Bug, Dniester and along the seashore, with an indication of how to communicate on the Black Sea with cities and ports: Kherson, Nikolaev, Ochakov, Odessa and Ovidiopol). Vice-Admiral and Cavaler de Ribas (Ed.). Mykolaiv. [in Russian].

Doganovskiy, A.M. & Orlov, V.G. (2011). Sbornik zadach po opredeleniyu osnovnykh kharakteristik vodnykh obektov sushi (praktikum po gidrologii). Uchebnoe posobie. (Collection of tasks on determination of basic descriptions of water objects of dry spell(practical work on hydrology). Tutorial). S-Pb.: RGGMU.

Zenkovich, V.P. (1950). About the way of lagoons are formed. Proceedings of the USSR Academy of Sciences. 75(4), 527–530. [in Russian].

Zenkovich, V. P. (1960). Morfologiya i dinamika Sovetskikh beregov Chernogo morya. Tom. II. (Severo –zapadnaya chast). (Morphology and dynamics of the Soviet banks of the Black sea. Vol. II. (North is western part)). Moscow: Publishing house of the USSR Academy of Sciences. [in Russian].

Kitaev S. P. (2007). Basic General Limnology for Hydrobiologists and Ichthyologists. Petrozavodsk: Karelian research centre of RAS. [In Russian].

Konikov, Ye.G. (2013). Geologicheskaya istoriya ustevoy chasti Tiligulskogo limana v pozdnem pleystotsene – golotsene. (Geological history of Estuarine part of Tyligulskyi Liman is in late Pleistocene – Holocene). Geology and minerals of the World ocean, 2, 76–86. [in Russian].

Mal. Buyalyk: topograficheskaya karta list XLV‑31, 1:84000, Vremennoe izdanie. (1923). (Small Buyalyk: topographical map sheet of XLV – 31, XLV‑31, 1:84000, it is Temporal edition). Management of soldiery topographers. [in Russian].

Ministerstvo ekologiyi ta pry`rodny`x resursiv Ukrayiny`. Pry`rodno-zapovidny` j fond Ukrayiny`. Ty`ligul`s`ky`j ly`an. (Ministry of ecology and natural resources of Ukraine. Naturally-protected fund of Ukraine. Tyligulskyi Liman). Retrieved from https://pzf.menr.gov.ua/офіційно-визнанірамсарською-конвенцією/ тилігульський-лиман. html.Mikhaylov, V.N. & Dobrolyubov, S.A. (2017). Gidrologiya: uchebnik dlya vuzov. (Hydrology: textbook for Institutions of Higher learning). M.-Berlin: Direkt-Media. [in Russian].

Molodykh, Usenko, I. I., Palatnaya, V. P. & Kochubey, N. N. et all, (1984). Geologiya shelfa USSR. Limany. (Geology of the shelf of the Ukrainian SSR. Limans). Kyiv: Scientific Thought. [in Russian].

Murkalov, A. B. & Stoyan, A. A. (2019). Vozniknovenie i upotreblenie toponima Bolshoy Adzhalykskiy liman (Chernoe more). (An origin and use of toponym are the Large Adzhalykskiy Liman (Black sea)). Odesa National University Herald. Series: Geography & Geology. 24, 1(34), 11–23. [in Russian].

Oficijny`j sajt regional`nogo landshaftnogo parku «Ty`ligul`s`ky`j». (Official site of regional landscape park «Tyligulskyi»). Retrieved from http://tiligul.org. Podrobnaya militernaya karta po granitse Rossii s Turtsieyu, masshtab v 1 sm. 4.2 km. (1800). (Detailed military map on the border of Russia with Turkey). Sankt-Peterburg: His Emperor’s Majesty of Depot of Maps. [in Russian].

Rozengurt, M. Sh. (1974). Gidrologiya i perspektivy rekonstruktsii prirodnykh resursov Odesskikh limanov. (Hydrology and prospects of reconstruction of natural resources of the Odesa Liman’s). Kyiv: Scientific Thought. [in Russian].

Rubel, O., (2009). Ekonologiya vetlandov. (Ekonology on Wetlands). Chisinau: Eco-TIRAS. [in Russian].

Guidances of Ramsar Convention on the reasonable use of wetlands, 3th edition, 2007. Creation Ramsar lands. Guidance 14. Retrieved from https://www.ramsar.org/sites/default/files/documents/library/hbk14rus.pdf. [in Russian].

Stoylovskiy, V.P. (2003). Vodno-bolotnye ugodya Azovo-Chernomorskogo regiona v sisteme prirodookhrannykh i upravlencheskikh resheniy: Monografiya. (Wetlands of the Azov-Black Sea region are in the system of nature protection and administrative decisions: Monograph). Odessa: Fenіks. [in Russian].

Sychavka: topograficheskaya karta list L‑36–51, 1:100000. (1983). (Sychavka: topographical map sheet of L –36–51, 1:100000). General Staff of USSR. [in Russian].

Tuchkovenko, Yu.S., Ivanov, V.A. & Tuchkovenko, O.A. (2012). Modelirovanie vodoobmena Tiligulskogo limana s Chernym morem (Design of water exchange of Tyligulskyi Liman with the Black sea). Marine Hydrophysical Journal. 5, 42–58. [in Russian].

Tuchkovenko, Yu. S., Kushnir, D. V. & Loboda, N. S., (2015). Otsenka vliyaniya usloviy vodoobmena s morem na izmenchivost urovnya i solenosti vody v Tiligulskom limane. (Estimation of the influence of water exchange with the Sea conditions on the water level and salinity variability in the Tyligulskyi Liman lagoon). Ukrainian hydrometeorological Journal, 16, 232–241. [in Russian].

Shekk, P.V. (2004). Istoriya i sovremennoe sostoyanie kefalevodstva v severnom Prichernomore. (History and modern state of Mullet breeding are in north Black Sea Region). News of Museum Fund of the Name А. А. Brauner. 1(2), 5–10. [in Russian].

Shuisky, Yu.D. & Kovtun, O.A., (2011). Formuvannya oseredkovikh vodno-bagnovikh ugіd na akumulyativnikhformakh beregovoї zoni morіv. (The Center Wetlands development on sandy accumulative forms of Coastal Zone of a Sea). Visnyk of V. N. Karazin Kharkiv National University series «Еcоlogy». 944(6), 27–38. [in Russian].

Shuisky, Yu.D. (2000). Types of the World ocean coasts. Odessa: Astroprint. [In Ukrainian]

Information Sheet on Ramsar Wetlands: 5 July 1998. Ukraine. Tyligulskyi Liman. Retrieved from https://rsis.ramsar.org/RISapp/files/RISrep/UA766RIS.pdf.System for Automated Geoscientific Analyses. Retrieved from http://www.saga-gis.org.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-09-04