ВИНИКНЕННЯ І ВЖИВАННЯ ТОПОНІМУ ВЕЛИКИЙ АДЖАЛИЦЬКИЙ ЛИМАН (ЧОРНЕ МОРЕ)
DOI:
https://doi.org/10.18524/2303-9914.2019.1(34).169708Ключові слова:
Великий Аджалицький лиман, Дофинівский лиман, картографічний метод, топонімАнотація
Географічні назви більшості лиманів північно-західної частини Чорного моря стандартизовані в практиці картографії і гідрографії вже на початку 30-х років ХХ століття. Для позначення водного об’єкту на картах застосовується географічна назва – Великий Аджалицький лиман. В літературних джерелах, на відміну від картографічних, для опису лиману використовується топонім – Дофинівський лиман або складна назва – Дофинівський Великий Аджалицький або Бюю-Аджалык. Мета статті – встановити за літературними і картографічними джерелами особливості виникнення і вживання топоніма Великий Аджалицький лиман для його однозначного використання в науковопрактичній діяльності.
Вивчені копії сканованих карт 1792-2006 рр. видання. Використані матеріали вибраковувалися при нечіткому прочитанні номенклатури, дрібному масштабі і деформації зображення карт, що впливають на точність, і властивості картографічного зображення водойми. Виконано візуальний аналіз карт, як найбільш вживаний прийом дослідження. Проведений аналіз доступних літературних джерел 1801-2017 рр. видання. Особлива увага приділена статтям присвяченім вивченню природи лиману і довідковим виданням.
Сучасна назва Великого Аджалицького лиману сформувалася декількома шляхами: 1 – прийняття іноземних форм турецького походження і привнесеного переселенцями греками і болгарами; 2 – розвиток національної номенклатури шляхом збереження його частини, зміни і транслітерації в сучасний вигляд. Можна відмітити також вплив на топонім проведення специаспеціальних досліджень: 1 – при вивченні території з суші використана назва річки, що впадає в лиман – Великий Аджалик – Великий Аджалицький лиман; 2 – прийняте в морській практиці привласнення назви географічних об’єктів по назвах портів або прибережних населених пунктам – Дофинівка (Аджалово) – Дофинівский лиман.
Сучасний етап характеризується стандартизацією географічних назв. Приводиться у відповідність топонімія на картографічних матеріалах і в літературних наукових і довідкових публікаціях.
Посилання
Adobovskiy, V. V. (2015), Reguliremyy vodobmen limanov s morem i voznikayushchie pri etom problemy [Аdjusting of water exchange estuaries with a sea and arising up here problems, Ed. Mamganary], Proceeding of the Vseukraїnskoї naukovo-praktichnoї konferentsії «Prirodno- resursniy potentsіal Kuyalnitskogo ta Khadzhibeyskogo limanіv, teritorії mіzhlimannya: suchasniy stan, perspektivi rozvitku» (ODYeKU, UKRMYePA, 18 – 20 listopada 2015 r.),- Odessa: TYeS, pp. 7 – 9.
Atlas Chernogo morya. (1841), [Atlas of the Black sea], Nikolaev: Gidrograficheskoe Chernomorskoe depo, 26 p.
Basik, S. N. (2006), Obshchaya toponimika: Uchebnoe posobie dlya studentov geograficheskogo fakulteta [General toponymy: the Train aid for the students of geographical faculty], Minsk: Izd-vo BGU, 200 p.
Veres, K. O., Kupach T. G. (2012), Osobly`vosti zastosuvannya toponimiky` v tury`sty`chno-krayeznavchy`x doslidzhennyax [Features of the application of toponymics in tourist research studies]. Naukovi praci Nacional`nogo universy`tetu xarchovy`x texnologij, № 47, pp. 138-143.
Voenno-topograficheskaya karta Rossiyskoy imperii, ryad: XXX, list: 9, 3 versty v 1 dyuyme, 1: 12 6000 [Military Topographic Map of the Russian Empire, row: XXX, page: 9, ed. F. F. Schubert, P. A. Tuchkov], Sankt-Peterburg: Voenno-topograficheskoe depo, 1846-1863.
Vorobyova, L. V., Kulakova, I. I., Synyogub, I. A., Polyschuk, L. N., Nesterova, D. A., Bondarenko, A. S., Snigirova, A. A., Rybalko, A. A., Kudrenko, S. A., Portyanko, V. V., Migas, R. V., Uzun, Ye. Ye., Olephir, I. V. (2017), Odesskiy region Chernogo morya: gidrobiologiya pelagiali i bentali [Odessa region of the Black Sea: hydrobiology of pelagic and benthic areas ],Odessa: «Astroprint», 164 p.
Geografichna ency`klopediya Ukrayiny`: v 3 t. (1989), [Geographical encyclopaedia of Ukraine : in 3 vol.], Ky`yiv: Ukrayins`ka Radyans`ka Ency`klopediya, vol. 1, A – Zh, 414 p.
Gidrograficheskaya Karta Severnym beregam Chernogo morya, oznachayushchaya nyne sostoyashchuyu granitsu mezhdu ustyami rek Dnepra i Dnestra, na koey pokazana glubina, otmeli i farvater; v polzu sudokhodstva po Dnepru, Bugu, Dnestru i vdol po beregam morya, s pokazaniem sposoba kak imet kommunikatsiyu po Chernomu Moru s gorodami i portami: Khersonom, Nikolaevym, Ochakovym, Odessoyu i Ovidiopolem, masshtab v 1 sm. 4.2 km [Hydrographic Map of the Northern Shores of the Black Sea, signifying the current boundary between the mouths of the rivers of the Dnieper and Dniester, which shows the depth, shoals and fairway; in favor of shipping on the Dnieper, Bug, Dniester and along the seashore, with an indication of how to communicate on the Black Sea with cities and ports: Kherson, Nikolaev, Ochakov, Odessa and Ovidiopol, ed. by Vice-Admiral and Cavaler de Ribas], Nikolaev, 1793-1796.
Zhuchkevich, V.A. (1968), Obshchaya toponimika: ucheb. posobie dlya geogr. fak. vuzov [General toponymy: studies. manual for geogr. fact universities], Minsk: Vyssheyshaya shkola,.432 p.
“Zakon Ukrayiny` Pro geografichni nazvy`” [“A law of Ukraine is On place-names”], Vidomosti Verxovnoyi Rady` (VVR), 2005, № 27, st.360. Available at: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2604-15.
Zenkovich, V. P. (1960), Morfologiya i dinamika Sovetskikh beregov Chernogo morya. Tom. II. (Severo – zapadnaya chast), [Morphology and dynamics of the Soviet banks of the Black sea. Vol. II. (North is western part)], Mjscow: Izd-vo AN SSSR, 218 p.
Molodykh, I. I., Usenko, V. P., Palatnaya, N. N., Kochubey, N. I., Polozhevets, M. F., Gozhik, P. F., Garkusha, N. A., Ponomarenko, V. D., Martynov, V. S., Boltivets, V. A., Novoselskiy, F. A., Slipchenko, P. S., Rotar, M. F., Voskoboynikov, V. M., Konikov, Ye. G., Naumenko, P. N., Palienko, E. T., Stetsyuk, V. V. (1984), Geologiya shelfa USSR. Limany [Geology of the shelf of the Ukrainian SSR. Limans], Kiev: Naukova dumka, 176 p.
Podrobnaya militernaya karta po granitse Rossii s Turtsieyu, masshtab v 1 sm. 4.2 km [militernaya map on the border of Russia with Turkey], Sankt-Peterburg: Ye. I. V. Depo kart, 1800.
Podolskaya, N. V. (1988), Slovar russkoy onomasticheskoy terminologii [Dictionary of Russian onomastic terminology], M.: Nauka, 192 p.
Popova, O. M. (2016), Morfometriya ta toponimiya gidrologichny`x ob’yektiv nacional`nogo pry`rodnogo parku «Tuzlovs`ki ly`many`» [Morphometry and toponymy of hydrological objects of national natural park “Tuzla estuaries”], Visny`k ONU. Ser.: Geografichni ta geologichni nauky`. vol. 21, № 2, pp. 64-84.
Pospelov, Ye. M. (2009), “Istoriya Russkiy morskikh nazvaniy na primere kartografirovaniya Koreyskogo (Yaponskogo) morya (XVII-XIX vv.)” [“History Russian the marine names on the example of mapping of the Korean (Japanese) sea (XVII – XIX cc.)”] Voprosy geografii [Questions of geography], Moscow: Nauka, pp. 75-102.
Pyadyshev, V. P. (1827), Geograficheskiy atlas Rossiyskoy Imperii, tsarstva Polskogo i Velikogo Knyazhestva Finlyandskogo [Geographical Atlas of the Russian Empire, the Kingdom of Poland and the Grand Duchy of Finland], Sankt-Peterburg: Voenno-topograficheskoe depo, 60 p.
Rozengurt, M. Sh. (1974), Gidrologiya i perspektivy rekonstruktsii prirodnykh resursov Odesskikh limanov [Hydrology and prospects of reconstruction of natural resources of the Odesa estuaries], Kiev: Naukova dumka, 225 p.
Rossiyskiy atlas, iz soroka chetyrekh kart sostoyashchiy i na sorok dva namestnichestva imperiyu razdelyayushchiy [Russian Atlas, consisting of forty-four maps and an empire dividing into forty-two governorships, ed. A. Wildbrecht], Sankt-Peterburg: Sochin., gravir. i pechatan pri Gornom uchilishche, 1792. 6 p. 44 kart.
Salishchev, N. A. (1982), Kartografiya [Cartography], Moskow: «Vysshaya shkola», 271 p.
Skalkovskiy, A. A. (1848), Bolgarskie kolonii v Bessarabii i Novorossiyskom krae: statisticheskiy ocherk [The Bulgarian colonies are in Bessarabia and Noworossija edge : statistical essay], Odessa: Tipografiya T. Neymana i K°, 156 p.
Slovny`k gidronimiv Ukrayiny`. (1979), [Dictionary of hydronymy of Ukraine], Kiev: Naukova dumka, 782 p.
Sokolov, Ye. V. (2015), Ekosistemy limanov severo-zapadnogo Prichernomorya: tselostnaya otsenka i podkhody k upravleniyu [Ecosystems of estuaries of north-western Black Sea Region : integral estimation and going near a management], Extended abstract of candidate’s thesis, Institut morskoy biologii: Odessa: Natsionalnaya akademiya nauk Ukrainy, 243 p.
Spetsialnaya karta Yevropeyskoy Rossii s prilegayushchimi k ney chastyu Zapadnoy Yevropy i Maloy Azii, list 33, 10 verst v dyuyme, 1 : 420000 [Special Map of European Russia with parts of Western Europe and Asia Minor adjacent to it, page 33, ed. I.A. Strelbitsky], Sankt-Peterburg: Voenno-topograficheskoe depo, 1865–1871.
Taranova, N. B. (2015), Do py`tannya pro klasy`fikaciyu toponimiv [On the classification of toponyms]. Naukovi zapy`sky` Ternopil`s`kogo nacional`nogo pedagogichnogo universy`tetu imeni Volody`my`ra Gnatyuka. Seriya: Geografiya, № 2, pp. 15-20.
Tuchkovenko Yu. S., Gopchenko Ye. D., Adobovskiy V. V., Bolshakov V. N. (2008), Regulirovanie gidroekologicheskogo rezhima Dofinovskogo limana [Adjusting of the гидроэкологического mode of Dofinivka Estuary]. Ukraїnskiy gіdrometeorologіchniy zhurnal, №3, pp. 124 – 147.
Khanmagomedov, Kh. L., (2011), Uchenie o geograficheskikh nazvaniyakh (toponimika) i puti ego razvitiya [The study of geographical names (toponymy) and the ways of its development.]. Voprosy sovremennoy nauki i praktiki. Universitet imeni V. I. Vernadskogo, vol. 4 (35), pp. 24-35.
Chorne more pivnichno-zaxidny`j bereg vid Odesy` do sely`shha Zalizny`j port. Ly`st 3202, 1:200000 [A Black Sea is a north-western bank from Odesa to the settlement Ferrous port.], K.: KVKF, 2001.
Shekk, P. V. (2004), Istoriya i sovremennoe sostoyanie kefalevodstva v severnom Prichernomore [History and modern state of cephalic farming in a north black sea Region]. Izvestiya Muzeynogo Fonda im. A. A. Braunera, vol. 1, № 2, pp. 1–10.
Entsiklopedicheskiy slovar Brokgauza i Yefrona. (1893), Domitsii – Yevreinova [Encyclopaedic dictionary of Brokgauz and Yefron. Domitsii – Yevreinova.], SPb.: Semenovskaya Tipolitografiya (I. A. Yefrona), vol. XI (21), 476 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Odesa National University Herald. Geography and Geology
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Авторські права охороняються Законом України “Про авторське право і суміжні права”.
Автор зобов’язаний подавати свої матеріали у вигляді, що відповідає вимогам відповідних стандартів з підготовки авторських оригіналів та правил, установлених редакцією.
У разі відмови автору в публікації його матеріалів він має право на одержання висновку щодо цього.
Редакційна колегія залишає за собою право на редакційні виправлення.
Гонорар за опубліковані роботи авторам не сплачується, друкований примірник не видається.
Правовласниками опублікованого матеріалу являються авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою, що укладається між редакційною колегією та авторами публікацій. Ніяка частина опублікованого матеріалу не може бути відтворена без попереднього повідомлення та дозволу автора.
Публікація праць в Віснику здійснюється на некомерційній основі.
Усі права на матеріали, опубліковані в Журналі, захищені. Будь-яке використання матеріалів, опублікованих в Журналі повністю або частково, без дозволу Видавництва забороняється. Запити відносно усіх видів використання вказаних матеріалів повинні спрямовуватися у Видавництво.
Автор (співавтори) несуть усю відповідальність за науковий зміст, достовірність відомостей, використовуваних в статті, а також за збереження державної і комерційної таємниці.
Відхилені редколегією статті авторам не повертаються. Рецензент і члени редколегії журналу не мають права використовувати матеріали статті без письмового дозволу автора.
