МОРФОЛОГІЧНІ ДЕФОРМАЦІЇ ЧЕРЕПАШОК БЕНТОСНИХ ФОРАМІШЕР ЯК ІНДИКАТОР СТРЕСУ МОРСЬКОГО СЕРЕДОВИЩА ПІД ВПЛИВОМ ПРІСНОВОДНОГО СТОКУ

Автор(и)

  • Т. О. Кондарюк Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/2303-9914.2018.2(33).146654

Ключові слова:

форамініфери, морфологічні деформації, Чорне море, дельта Дунаю, стресові умови

Анотація

У статті представлені результати дослідження латерального розподілу морфо­логічних деформацій черепашок форамініфер на румунському шельфі Чорного моря у зв'язку із впливом прісного стоку річки Дунай. Особливості морфології та життєвого циклу оентосних форамініфер мають ряд переваг у порівнянні з іншими організмами та дозволяють використовувати їх як індикатори морських екосистем.

Мета полягає в вивченні морфологічних особливостей форамініфер у зв'язку з впливом на них річкового стоку.

Район досліджень включає північно-західну частину шельфу Чорного моря, що прилягає до румунської авандельти Дунаю. Матеріали були відібрані з бор­ту румунського науково-дослідного судна "Mare Nigrum" 3-7 травня 2012 року (рейс MN-103) в рамках проекту WAPCOAST. Пробовідбір здійснювався за допомогою дночерпателя 0.1 nr van Veen. Для аналізу форамініфер зразки відбиралися з верхніх двох сантиметрів непорушених відкладів. Всі знайдені екземпляри форамініфер були таксономічно ідентифіковані та морфологічно досліджені. Зразки всіх видів були досліджені з використанням скануючої елек­тронної мікроскопії (SEM) в Університеті Манітоби. Вінніпег. Канада. Знайдено 15 видів бентосових форамініфер. Деформації зустрічаються у 6 видів Ammonia tepida, Ammonia compacta, Ammonia ammonifonnis, Porosononion subgranosus mediteiranicus, Nonion matagordanus, Canalifera parkerae. При статистичній об­робці тільки у трьох видів були значні коефіцієнти кореляції з параметрами при­донного середовища: Ammonia tepida, Porosononion subgranosus mediteiranicus, Nonion matagordanus. Виділяються два основних типи аномалій: прості та ком­біновані. Основними простими деформаціями є "пухлини", порушення нави­вання. "сиамські близнюки", нерозвиненість черепашки, здуття черепашки. У статті розглядаються .лише прості деформації. Найпоширенішими простими деформаціями для всіх видів є пухлини. Найчастіше вони з'являються у виду Ammonia tepida.

Таксономічне різноманіття та кількісні характеристики форамініфер на румун­ському шельфі Чорного моря визначають три головних фактори. Фактор 1 (ос­новний) представляє собою відстань від берега або глибину басейну. Другим за значимістю є Фактор 2, який являє собою евтрофікацію водної товщії. Фактор З - це антропогенне забруднення придонної товщи води, що приносить Дунай. Річковий стік Дунаю створює стресові умови для індивідуального розвитку A. tepida та Р. subgranosus mediteiranicus і. відповідно може викликати певні типи морфологічних деформацій їх черепашок. Деформації за типом «сіамські близнюки» можна використовувати в якості індикаторів погіршення кисневого режиму в басейні, а вздуття черепашок - надлишку поживних речовин. Отри­мані дані узгоджуються із результатами попередніх досліджень, які показали, що прісноводний стік спричиняє стрес морських екосистем.

Посилання

Bogdanovich, A. K. (1952). Mililidy i peneroplidy. Trudy VNIGRI, novaya seriya, vol. 64. p. 338.

Kravchuk A. O. (2011) Sul'fidizaciya bentosnili foraminifer yak proyav suchasnih zmin geoekologichnili umov na pivnichno-zahidnomu shel'fi Chomogo moray [Sulfidization of benthic foraminifera as an indicator of modem changes in geoecological conditions on the north-western shelf of the Black Sea], Geology and Minerals of the World Ocean, vol. 2, pp. 55-60.

Yanko. V. V. and Troickaya, T. S. (1987). Pozdnechetvertichnye foraminifery Chemogo moray [Late Quaternary Foraminifera of the Black Sea]. Moskva: Nauka, p.136.

Alve. E. (1991), Benthic foraminifera in sediment cores reflecting heavy metal pollution in Sorfjord, Western Norway, Journal of Foraminifera! Research, vol. 21, pp.1-19.

Anagnostou, C., Kaberi. H., Karageorgis, A.P.. Kafousia, N. and Garoufaha, C., (2011), Geochemistry and anthropogenic signals influenced by the Danube River, NW Black Sea, Abstracts, 3rd Intel-national Symposium on the Geology' of the Black Sea Region, pp. 13-15.

Boltovskoy. E., Scott D. B and Medioli, F. S. (1991), Morphological variations of benthic foraminiferal tests in response to changes in ecological parameters: a review. Journal of Paleontology, vol. 65, p. 175-185.

Bresler, V. and Yanko. V. (1995), Acute toxicity of heavy metals for benthic epiphytic foraminifera Pararotalia spinigera (Le Calvez) and influence of seaweed-derived DOC, Env. Toxicology and Chemistiy, vol. 14. pp. 1687-1695.

Bresler, V. and Yanko, V. (1995), Chemical ecology: A new approach to study living benthic epiphytic foraminifera. Journal of Foraminiferal Research, vol. 25, pp. 267-279.

Bresler, V. and Yanko-Hombach. V. (2000), Chemical Ecology of Foraminifera: Parameters of Health, Environmental Pathology and Assessment of Environmental Quality, Enviromnentai Micropalaeontology, pp. 217-256.

Carpenter, W. B. (1856). Researches in the foraminifera. Royal Society of London, Philosophical Transactions, vol. 146. pp. 547—569.

Frontalini, F., Coccioni, R. (2012), The Response of Benthic Foraminiferal Assemblages to Copper Exposure: A Pilot Mesocosm Investigation, Journal of Environmental Protection, vol. 3, pp.342-352.

Frontalini, E, Curzi D.. Giordano E M.. Bernhard J. M.. Falcieri E., Coccioni R. (2015), Effects of lead pollution on Ammonia parkinsoniana (foraminifera): ultrastructural and microanalytical approaches. European Journal of Histochemistry, vol. 59, pp. 24-60.

Le Cadre, V.. and Debenay. J. P. (2006), Morphological and cytological responses of Ammonia (foraminifera) to copper contamination: implication for the use of foraminifera as bioindicators of pollution. Environmental Pollution, vol. 143. pp. 304-317.

Le Cadre, V., Debenay, J. P, and Lesourd, M. (2003), Low pH efifects on Ammonia beccarii test deformation: implications for using test deformations as a pollution indicator. Journal of Foraminiferal Research, vol. 33, pp. 1-9.

Lidz. L. (1965), Sedimentary environments and foraminiferal parameter: Nantucket Bay. Massachusetts. Limnology and Oceanography, vol. 10, pp. 392-402.

Melis, R.. and Covelli S. (2013), Distribution and morphological abnormalities of recent foraminifera in the Marano and Grado Lagoon (North Adriatic Sea, Italy), Mediterranean Marine Science, vol. 14/1. pp. 432—450

Murray. J. W. (1963). Ecological experiments on Foramimferida, Journal of the Marine Biological Association of the UK, vol. 43, pp. 621-642.

Panin. N. and Jipa. D. (2002), Danube River sediment input and its interaction with the north­western Black Sea, Estuarine, Coastal and Shelf Science, vol. 54, pp. 551-562.

Pflum. C. E. and. Frerichs, W. E (1976), Gulf of Mexico deep-water foraminifers, Cushman Foundation for Foraminiferal Research, Special Publication, vol. 14, pp. 1-108.

Polovodova, I., Schonfeld. J. (2008), Foraminiferal test abnormalities in the western Baltic sea. Journal of Foraminiferal Research, vol. 38. no. 4, pp. 318-336.

Rhumbler, L. (1991), Die Foraminiferen (Thalamophoren) der Plankton Expedition, Ester Teil Die allgemeinen Organizationsverhaltnisse der Foraminiferen, Kiel und Leipzig, p. 332.

Sarawat, R.. Kurtarkar. S. R.. Mazumder, A. Nigarn. R. (2004), Foraminifers as indicators of marine pollution: a culture experiment with Rosalina leei. Marine Pollution Bulletin, vol. 48, pp. 91-96.

Selye, H. (1974), Stress without distress, Philadelphia: New York: J.B. Lippincott, p. 171.

Sharifi, A. R.. Croudace.L. W.. and Austin. R. L. (1991), Benthic foramimferis as pollution indicators in Southampton Water, southern England, United Kingdom, Journal of Micropalaeontology, vol. 10, pp. 109-113.

Yanko. V. (1995), Benthic foraminifera as indicators of heavy metals pollution - a new kmd of biological monitoring for the Mediterranean Sea. European Commission, Avicenne, Annual Report, p. 270.

Yanko. V., Ahmad, M.. Kaminski. M. (1998), Morphological de—fonnities of benthic foraminiferal tests in response to pol-lution by heavy metals: implications for pollution monitoring. Journal of Foraminiferal Research, vol. 28 (3), pp. 177-200.

Yanko. V.. Arnold. A. J., and Parker. W. C. (1999), Effects of marine pollution on benthic Foraminifera. in Sen Gupta. B. K. (ed.). Modern Foraminifera, Kluwer Academic Publishers, Dordrecht, pp. 217-235.

Yanko-Hombach. V., Kondariuk, T.. and Motnenko, I. (2017), Benthic foraminifera indicate environmental stress from river discharge to marine ecosystems: example from the Black sea. Journal of Foraminiferal Research, vol. 47. no. 1. pp. 70-92.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-11-12

Як цитувати

Кондарюк, Т. О. (2021). МОРФОЛОГІЧНІ ДЕФОРМАЦІЇ ЧЕРЕПАШОК БЕНТОСНИХ ФОРАМІШЕР ЯК ІНДИКАТОР СТРЕСУ МОРСЬКОГО СЕРЕДОВИЩА ПІД ВПЛИВОМ ПРІСНОВОДНОГО СТОКУ. Вісник Одеського національного університету. Географічні та геологічні науки, 23(2(33), 134–150. https://doi.org/10.18524/2303-9914.2018.2(33).146654

Номер

Розділ

ЗАГАЛЬНА ТА МОРСЬКА ГЕОЛОГІЯ