ТЕРИТОРІАЛЬНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ЯВКИ ТА РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ НА ПАРЛАМЕНТСЬКИХ ВИБОРАХ 2002-2014 РОКІВ В УКРАЇНІ

Автор(и)

  • М. П. Добиш Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/2303-9914.2018.2(33).146634

Ключові слова:

зниження явки на виборах, географія явки на виборах, гео­графія репрезентації, територіальні закономірності явки на виборах в Україні

Анотація

Постановка проблеми та мета статті. Географія явки на виборах знахо­диться на периферії географічних досліджень електоральної поведінки населен­ня. Однак, останні дослідження географічних закономірностей падіння рівня явки на виборах та її динаміки в країнах Заходу показують важливість розумін­ня контексту часу та географічного місця у рішенні голосувати чи ні. В Україні немає географічних досліджень присвячених виключно питанню явки на вибо­рах. тому стаття має за мету заповнити цю прогалину і почати дискусію щодо розуміння територіальних закономірностей явки на парламентських виборах в Україні в 2002-2014 роках.

Дані та методи. Стаття досліджує географію явки на виборах в Україні, базу­ючись на даних на рівні виборчих дільниць та районів (n=490) і міст обласного підпорядкування (n=183) для парламентських виборів 2002. 2006. 2007. 2012 та 2014 років. Ми здійснили картографічний аналіз явки на виборах на рівні виборчих дільниць та географії голосів відданих за партії, які не проходили в парламент в досліджуваний період на рівні районів та міст обласного підпоряд­кування.

Результати. Картографічний аналіз показує вагомо нижчий рівень явки в пів­денно-східній Україні, що стало більш видимим після виборів 2002 року: знач­но нижчий рівень явки у містах порівняно з периферією: нижчу явку на тери­торіях. де проживають національні меншини. Ця ситуація ускладнюється тим. що на парламентських виборах 2014 року населення південно-східної України віддало значну частку голосів партіям, які не пройшли в парламент і вищий рівень підтримки таких партій на територіях проживання етнічних меншин в 2002- 2014 роках. Стаття також показує, що в 2002-2014 роках різниця у явці між містами та сільською місцевістю зменшувалася за рахунок нижчого рівня спаду явки на урбанізованих територіях. Ба більше, в 2006 році, порівняно з 2002 роком, явка в містах обласного підпорядкування зросла, тоді коли на пери­ферії вона стрімко знижувалася. Стаття розпочинає дискусію щодо причини та наслідків територіальних особливостей явки на виборах та її динаміки в Україні.

Посилання

Agnew. J. (1990), “From political methodology to geographical social theory? A critical review of electoral geography. 1960-1987” Developments in electoral geography, New York: Routledge, pp. 15-21.

Agnew, J., Mamadouh. V., Secor. A., Sharp. J. (2015), The Wiley’Blackwell Companion to Political Geography. Chichester, West Sussex: John Wiley & Sons, 568 p.

Agnew, J., Shin, M. (2017), Spatializing Populism: Taking Politics to the People in Italy. Annals of the American Association of Geographers, 107 (4), pp. 915-933.

Bojcun, M. (1995), The Ukrainian Parliamentary Elections in March-April 1994. Europe-Asia Studies, 47 (2). pp. 229-249.

Clarke. H. D.. Sanders, D., Stewart, M. C., & Whiteley, P. (2004), Political Choice in Britain. Oxford University Press, 390 p.

Clem, R. S., Craumer, P. R. (2008), Orange. Blue and White, and Blonde: The Electoral Geography of Ukraine’s 2006 and 2007 Rada Elections. Eurasian Geogr aphy and Economics, 49 (2), pp. 127-151.

Craumer, P. R.. & Clem, J. I. (1999), Ukraine’s Emerging Electoral Geography: A Regional Analysis of the 1998 Parliamentary Elections. Post-Soviet Geography and Economics, 40 (1), pp. 1-26.

Darmofal, D. (2006). The political geography of macro-level turnout in American political development. Political Geography, 25 (2). pp. 123-150.

Fowler, A. (2014), Regular Voters. Marginal Voters and the Electoral Effects of Turnout. Political Science Research and Methods, First View (May), pp. 1-15.

Franklin. M. N. (2002), The Voter Tunrout Puzzles. Available at: http://citeseerx.ist.psu.edu/ viewdoc/download? doi=10.1.1.7.1663&rep=repl&type=pdf. [Accessed 12 October 2018].

Franklin. M. N., Lyons, P. Marsh, M. (2004), Generational Basis of Turnout Decline in Established Democracies. Acta Politico, 39 (2), pp. 115-151.

Harasymiw. B. (2005), Elections in Post-Communist Ukraine. 1994-2004: An Overview. Canadian Slavonic Papers, 47 (3-4). pp. 191-239.

Herron, E. S. (2011), How Viktor Yanukovych won: Reassessing the dominant narratives of Ukraine’s 2010 presidential election. East European Politics and Societies, 25 (1), pp. 47-67.

Johnston. R. J. & Pattie. C. J. (2006), Putting voters in their place : geography and elections in Great Britain. Oxford University Press, 336 p.

Johnston. R. J., Pattie, C. J. (2001), “It’s the Economy, Stupid’’ - But Which Economy? Geographical Scales, Retrospective Economic Evaluations and Voting at the 1997 British General Election. Regional Studies, 35 (4), pp. 309-319.

Johnston. R. J., Shelley. F. M.. Taylor. P. J. (1990), “Developments in Electoral Geography” De*elopments in Electoral Geography. New York: Routledge, pp. 1-14.

Johnston. R., Jones, K., Manley, D. (2016), The geography of the Brexit vote - what difference will turnout make? Available at: http://eprints.lse.ac.uk/71271/. [Accessed 12 October 2018].

Kavanagh, A. (2002), Social Deprivation, Political Alienation and Community' Empowerment. The geography of voter turnout in Ireland,!997—2002, and its Association with Social Deprivation, Doctor’s dissertation. National University of Ireland Maynooth: NUI Maynooth. 560 p.

Kavanagh, A. (2002). Unequal Participation-Unequal Influence: Voter Participation and Voter Education in Dublin’s South West Inner City', Dublm: South West Inner City Network. 117 p.

Kavanagh, A., Mills, G., Sinnott. R. (2004). The geography of Irish voter turnout: A case study of the 2002 general election. Irish Geography, 37 (2), pp. 177-186.

Kubicek, P. (2000), Regional Polarisation in Ukraine: Public Opinion. Voting and Legislative Behaviour. Europe-Asia Studies, 52 (March 2015), pp. 273-294.

Mansley, E.. Demsar, U. (2015), Space matters: Geographic variability of electoral turnout determinants in the 2012 London mayoral election. Electoral Studies, 40, 322-334.

Norris. P. (2002), Democratic Phoenix: Reinventing Political Activism. Cambridge University Press, 290 p.

Pattie, C., Seyd, P, Whiteley, P. (2004), Citizenship in Britain: Values, Participation and Democracy'. Cambridge University Press. 364 p.

Shevel, O. (2015), The parliamentary elections in Ukraine, October 2014. Electoral Studies, iP(October 2014), pp. 159-163.

Taylor. K., Combs. H. J.. Burger. P. R. (2016), A GIScience Approach to Analyzing Spatial Patterns of Voter Turnout in Omaha, Nebraska. Geographical Bulletin, 57 (2), pp. 99-114.

Vallbe. J.-J., Magre Ferran. J. (2017), The Road Not Taken. Effects of residential mobility on local electoral turnout. Political Geography, 60, pp. 86-99.

Verba, S.. Schlozman, K. L., Brady, H. E. (1995), Voice and equality’: civic voluntarism in American politics. Cambridge, Mass.: Harvard University Press. 640 p.

Warf, B . & Leib. J. (Eds.), (2011), Revitalizing Electoral Geography. Padstow. Cornwall: Ashgate. 238 p.

Zhukov. Y. M., & Talibova, R. (2018), Stalin’s terror and the long-term political effects of mass repression. Journal of Peace Research, 55 (2), pp. 267-283.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-11-12

Як цитувати

Добиш, М. П. (2021). ТЕРИТОРІАЛЬНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ЯВКИ ТА РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ НА ПАРЛАМЕНТСЬКИХ ВИБОРАХ 2002-2014 РОКІВ В УКРАЇНІ. Вісник Одеського національного університету. Географічні та геологічні науки, 23(2(33), 69–81. https://doi.org/10.18524/2303-9914.2018.2(33).146634

Номер

Розділ

ЕКОНОМІЧНА ТА СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ І ТУРИЗМ