Вісник Одеського національного університету. Географічні та геологічні науки

ВПЛИВ ВОЄННИХ ДІЙ НА ВМІСТ ОРГАНІЧНОЇ РЕЧОВИНИ І ЕЛЕМЕНТІВ ЖИВЛЕННЯ В ҐРУНТАХ ПІВДНЯ УКРАЇНИ

В. І. Михайлюк — чт, 27 чер 2024 00:00:00 +0300

Проаналізований вплив воєнних дій (бомбової ерозії ґрунтів і горіння бойових засобів) на вміст органічної речовини, рухомих сполук фосфору і калію та нітрифікаційної здатності у чорноземах південних, темно-каштанових ґрунтах та ґрунтах гідроморфних ландшафтів (лучних заплавної тераси р. Інгулець та каштаново-лучних) у межах Правобережної Херсонщини. Пошарово досліджені ґрунти у вирвах, утворених від підриву протитанкових (ТМ‑62), протипіхотних (ПМН‑2) мін при розмінуванні території та обстрілу снарядами калібру 122, 152 мм.

ПРОБЛЕМИ НОМЕНКЛАТУРИ Й ІНДЕКСАЦІЇ ГЕНЕТИЧНИХ ГОРИЗОНТІВ

С. П. Позняк, Г. С. Іванюк — чт, 27 чер 2024 00:00:00 +0300

В історичному аспекті розглянуто формування знань про будову профілю ґрунту, генетичні та діагностичні горизонти. Наголошено на важливості морфологічного методу вивчення ґрунтів. Проаналізовано стан проблеми індексації генетичних горизонтів в українському ґрунтознавстві та світі. Здійснена спроба кореляції символів генетичних горизонтів української школи ґрунтознавства та WRB.

ЕВОЛЮЦІЯ ЧОРНОЗЕМІВ ПІВДЕННИХ ДУНАЙ‑ДНІСТРОВСЬКОЇ ЗРОШУВАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ПІСЛЯ ПРИПИНЕННЯ ЗРОШЕННЯ

М. Й. Тортик, М. В. Адобовська, А. В. Алєксєєнко — чт, 27 чер 2024 00:00:00 +0300

В статті висвітлено актуальні проблеми постіригаційної трансформації чорноземів південних Дунай-Дністровської зрошувальної системи. Дано характеристику складових частин Дунай-Дністровської зрошувальної системи, динаміці якості води, яка використовувалась для зрошення, і наслідків впливу зрошення на якість ґрунтів та можливі перспективи відновлення ґрунтів.

ОСОБЛИВОСТІ МЕРИДІОНАЛЬНОГО РОЗПОДІЛУ І ЧАСОВОЇ МІНЛИВОСТІ ПОВЕРХНЕВОЇ ТЕМПЕРАТУРИ ТА СОЛОНОСТІ ВОДИ У ЗАХІДНІЙ ЧАСТИНІ ЧОРНОГО МОРЯ У 1998–2000 РОКАХ

Р. Р. Белевич, О. Р. Андріанова, О. А. Батирев — чт, 27 чер 2024 00:00:00 +0300

За розрахованими середньомісячними значеннями температури та солоності поверхневого шару води на квазімеридіональному маршруті від п.Одеса до протоки Босфор за 1998–2000 роки оцінено їх просторово-часову мінливість. У широтному розподілі термохалінних характеристик відзначено різницю між північною та південною частинами західної половини Чорного моря. Отримана зворотна залежність між коливаннями солоності та витрат Дунаю (максимум між 44.5 і 45.5°пн.ш. при запізнюванні витрат на 1 місяць). На маршруті між 42° і 44°пн.ш. виділено регіон, який зберігає протягом року свої характеристики, набуті у період осінньо-зимової конвекції. Також за розподілом солоності на маршруті виділено 4 регіони, в яких представлено фронтальні та градієнтні зони: Прибосфорський (між 41,25 і 42,0°пн.ш.), район відкритої частини моря (між 44 і 45°пн.ш.), Дністровський (між 45–46°пн.ш.) та Дніпробузький (між 46 і 46,5°пн. ш).

ФОРМУВАННЯ СУЧАСНОГО РЕЛЬЄФУ ПІД ВПЛИВОМ ЕРОЗІЇ ТА ДЕФЛЯЦІЇ

М. М. Мельнійчук, І. Р. Мазур, І. В. Токарчук, Н. В. Ясінська — чт, 27 чер 2024 00:00:00 +0300

У статті розглядаються підходи до вивчення сучасних геоморфологічних процесів під впливом ерозії та дефляції. Встановлено особливості розвитку ерозійно-дефляційних процесів та їх вплив на деградацію ґрунтів і на формування сучасних форм рельєфу. Розглянуто допустимі норми втрат ґрунтів та заходи щодо зменшення прояву ерозії та дефляції. На прикладі Луцького адміністративного району розглянуто прояв та потенційні можливості процесів ерозії та дефляції.

МЕЗОМАСШТАБНІ КРУГООБІГИ ЗОНИ ЗЛИТТЯ БРАЗИЛЬСЬКОЇ ТА МАЛЬВІНСЬКОЇ ТЕЧІЇ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ФОРМУВАННЯ ПОЛЯ ТЕМПЕРАТУРИ ВОДИ

М. О. Сліже, М. А. Берлінський, Ю. Ель Хадрі — чт, 27 чер 2024 00:00:00 +0300

У статті наведено характеристики мезомасштабних кругообігів, які формуються в зоні злиття Бразильської та Мальвінської течій. Описані їх розміри та швидкість переміщення, а також просторова структура швидкості течії. Простежено їхню динаміку в період життєвого циклу та характеристики аномалій температури поверхні океану, що виникають під їх впливом. Розглянуто структуру вод у зоні злиття Бразильської та Мальвінської течій.

ПРИРОДНІ ЛІКУВАЛЬНІ РЕСУРСИ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ: СТАН ВИВЧЕННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ

О. І. Цуркан, Н. П. Олійник — чт, 27 чер 2024 00:00:00 +0300

В статті розглядається сучасний стан практичного використання природних лікувальних ресурсів Полтавської області. Проаналізовано інформацію про природні лікувальні ресурси Полтавської області, що включені до Державного кадастру природних лікувальних ресурсів з наведенням їх медичної (бальнеологічної) характеристики. За результатами аналізу визначено Новосанжарську територіальну громаду перспективною для розвитку курортної та лікувально-оздоровчої діяльності.

ОСОБЛИВОСТІ ПРИРОДНИХ СИСТЕМ СВІТОВОГО ОКЕАНУ В МЕЖАХ ГЕОГРАФІЧНОЇ ОБОЛОНКИ

Ю. Д. Шуйський — чт, 27 чер 2024 00:00:00 +0300

В цій роботі розглядається фундаментальне питання про природні системи Світового океану як частини географічної оболонки, поряд із системами суходолу та берегової зони (прибережно-морської системи). Вони віднесені до екзогенних систем та кожна характеризується власною ієрархічністю, складною взаємодією між собою. Представлена історія досліджень, за якою видно, що основні глобальні риси водної товщі були встановлені ще в 60–80-х роках ХХ ст. Це дозволило проаналізувати горизонтальну та вертикальну диференціацію водного шару. Вона підтверджується фізичними, хімічними, динамічними, гідробіологічними рисами в горизонтальній площині та вертикальною стратифікацією товщі океанічної води. Тому з′явилася можливість запропонувати схему природної систематизації талассогену та співставити її із схемами суходолу та океанічного узбережжя.

ЦЕНТРАЛЬНА ЧАСТИНА БЕРЕГОВОЇ ПРИРОДНОЇ СИСТЕМИ ТЕНДРА–ДЖАРИЛГАЧ, УЗБЕРЕЖЖЯ ЧОРНОГО МОРЯ

Ю. Д. Шуйський, Г. В. Вихованець, О. О. Стоян — чт, 27 чер 2024 00:00:00 +0300

В теорії загальної геоморфології, у розділі про прибережно-морські процеси на генетичному контакті «суходол – океан», важливе значення надається дослідженням про асоціації рельєфу. На морських узбережжях однією із таких складних геоморфологічних асоціацій є т.з. «крильцеві миси». Вони складаються із поєднаних між собою складних кіс, активних кліфів, типових бенчів, піщаних пляжів та еолових форм. В їх розвитку беруть участь вітрові, морські хвильові, геоботанічні, зоогеографічні, геохімічні та ряд інших факторів. Їх морфологія та динаміка обумовлена літодинамічною взаємодією за впливом єдиного уздовжберегового потоку наносів. Нами виконане дослідження одного з таких крильцевих мисів на узбережжі неприпливного Чорного моря, класичного мису в системі Тендра–Джарилгач. Розглянуті актуальні питання берегозахисту за кілька десятирічь.

ДОСЛІДЖЕННЯ З ПРОБЛЕМИ ВОДНОЇ ЕРОЗІЇ ГРУНТІВ НА КАФЕДРІ ФІЗИЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ, ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ І ГЕОІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ: ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНІ ВИКЛИКИ

О. О. Світличний — чт, 27 чер 2024 00:00:00 +0300

Проаналізовано основні напрямки досліджень з проблеми водної ерозії ґрунтів на кафедрі фізичної географії природокористування і геоінформаційних технологій ОНУ імені І. І. Мечникова за п’ятдесятирічний період – з початку 1970-х років до сьогодення. Охарактеризовано одержані результати. Показано роль доктора географічних наук професора Г. І. Швебса як творця наукової школи теоретичного та прикладного ерозієзнавства.

РЕЗУЛЬТАТИ МІЖНАРОДНИХ ГЕОГРАФІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ КАФЕДРИ ФІЗИЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ, ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ І ГЕОІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Ю. Д. Шуйський, Г. В. Вихованець, О. О. Стоян, О. Б. Муркалов, Л. В. Орган — чт, 27 чер 2024 00:00:00 +0300

У статті викладено провідні результати досліджень морських берегів за кордонами України, що виконані працівниками кафедри фізичної географії, природокористування і геоінформаційних технологій ОНУ імені І. І. Мечникова. Дослідження виконувалися на берегах Атлантичного, Тихого, Північно-Льодовитого океанів. Вивчалося різноманіття берегових систем майже 20 морів. Це дозволило сформулювати важливі теоретичні висновки, набути практичний досвід, отримати матеріали для підготовки учбової літератури. Результатом досліджень стало обгрунтування основи теорії географічної науки «берегознавство», що привело до розвитку національної наукової школи з берегознавства.

ГЕОПРОСТОРОВІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ДИТЯЧОЇ СМЕРТНОСТІ В УКРАЇНІ НА ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ

К. В. Коломієць, О. Г. Пархоменко — чт, 27 чер 2024 00:00:00 +0300

Демографічна ситуація в Україні залишається вкрай напруженою, рівень смертності населення є найвищим у Європі. Смертність є надзвичайно інформативним показником суспільної охорони здоров’я зокрема і рівня соціально-економічного розвитку країни в цілому. На смертність впливає цілий комплекс факторів: демографічних, соціально-економічних, медичних, природно-біологічних, політичних, екологічних, етнічних і т.д. У статті розглядається показник дитячої смертності, який використовується для оцінки соціально-економічного розвитку регіонів, оскільки дитяча смертність більш чутлива до регіональних особливостей і умов життя населення. Сьогодні проблема зниження дитячої смертності набуває особливої значущості на тлі скорочення чисельності населення через високу смертність і низьку народжуваність.

Динаміка показників дитячої смертності за 1989 і 2020 роки представлена за регіонами. Практично у всіх адміністративних областях ми спостерігаємо значне зниження цього показника, це пов’язано не з поліпшенням стану медичного обслуговування або підвищенням соціально-економічного рівня населення України, а в першу чергу пов’язано зі зниженням народжуваності в Україні і з загальною депопуляцією. Такий показник, як смертність молоді у віці від 0 до 18 років, в 2020 році зазнає позитивні зміни в плані свого зниження. Розглянуті показники мають досить різку територіальну диференціацію в межах регіонів України і характеризуються як у просторовому, так і в часовому відношенні меншою стабільністю, ніж інші геодемографічні показники.

АНАЛІЗ СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНИХ ПІДХОДІВ ДО СУТНОСТІ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ

В. А. Сич, О. О. Заїченко — чт, 27 чер 2024 00:00:00 +0300

У статті розглядаються суспільно-географічні підходи щодо сутності територіальної організації сільського населення. Дослідження висвітлює фактори, що спричиняють деградацію сільських територій, такі як ослаблення виробничих структур, що призводить до безробіття, бідності та міграції. Підкреслюється важливість зміцнення стратегій розвитку сільських територій та скорочення розриву в рівні життя між містом і селом, необхідність інтегрувати екологічні міркування в процес формування політики та сприяти розвитку сталих сільськогосподарських практик. Стаття акцентує увагу на окремих аспектах при використанні різних суспільно-географічних підходах та необхідності всебічного розуміння сільських територій.

СТАН РИНКУ НЕРУХОМОСТІ УКРАЇНИ: РИЗИКИ І МОЖЛИВОСТІ ПРИ ВІДНОВЛЕННІ МІСТ

В. В. Яворська, С. Л. Шинкаренко — чт, 27 чер 2024 00:00:00 +0300

Стаття присвячена вітчизняному ринку нерухомості, який зазнав суттєвих змін з початком військових дій. Метою статті є оцінка стану ринку нерухомості України для виявлення певних ризиків та можливостей при відновленні міст. Визначені ключові фактори, які впливають на ринок нерухомості та ризики, які ускладнюють процес розробки плану та стратегії відновлення міст.

СТРУКТУРНО-РЕОЛОГІЧНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ РУДОВМІСНИХ ПОРІД КРИВОРІЗЬКОЇ СВІТИ ГАННІВСЬКОГО РОДОВИЩА МОЛІБДЕНУ

В. П. Янченко, В. В. Сукач, С. М. Бондаренко — чт, 27 чер 2024 00:00:00 +0300

У роботі представлені результати дослідження порід новокриворізької світи в межах центральної частини Ганнівського родовища Кривбасу. Новітні дані пошуково-оціночного буріння свердловин на зазначеній території дали змогу більш детально дослідити геологічну будову району. За допомогою структурних ознак встановлено головні особливості формування та перетворення порід із рудовмісних мінералізованих зон. Описано форми знаходження сульфідної мінералізації, також визначено умови їх первинного та вторинного залягання. Досліджено характер структурно-реологічних перетворень рудовмісних порід та їх вплив на умови формування молібденової мінералізації.

КАРАГАНСЬКІ, КОНКСЬКІ ТА САРМАТСЬКІ МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ ПРІСНОВОДИХ МОЛЮСКІВ РОДИН BULINIDAE, LYMNAEIDAE (GASTROPODA, PULMONATA) НЕОГЕНУ ПІВДЕННОЇ УКРАЇНИ ТА СУМІЖНИХ ТЕРИТОРІЙ

В. А. Коваленко, Л. П. Зубанєва — чт, 27 чер 2024 00:00:00 +0300

Наведено узагальнені дані про місцезнаходження прісноводних молюсків родин Bulinidae Herrmansen, 1846 і Lymnaeidae Lamarck, 1799 караганського, конкського і сарматського регіоярусів Південної України. Проведено опис місцезнаходжень булінід і лімнеїд в неогені Південної України і інших територій, а також особливостей вертикального розподілення прісноводих молюсків родин Bulinidae Herrmansen, 1846 і Lymnaeidae Lamarck, 1799 з караганських, конкських і сарматських відкладів Південної України.

ЕКОЛОГО-ГЕОХІМІЧНІ ОЦІНКА ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ РОЗПОДІЛУ МІКРОЕЛЕМЕНТІВ У БІОКОСНИХ СИСТЕМАХ ПРИРОДНИХ ТА ТЕХНОГЕННИХ ЛАНДШАФТІВ ЛІСОСТЕПОВОЇ ЗОНИ УКРАЇНИ

чт, 27 чер 2024 00:00:00 +0300

Встановлено закономірності розподілу мікроелементів у ґрунтах, природних водах, рослинності умовно чистих і техногенних ландшафтах Лісостепової зони України. Проведено аналітичні дослідження по визначенню рухомих форм знаходження мікроелементів в ґрунтових відкладах. Отримано дані щодо закономірностей розподілу важких металів у ґрунтах умовно чистих територій та Національного природного парку «Нижньосульський», а також їх вміст в рослинності паркових ландшафтів. Досліджено біокосні системи техногенних ландшафтів м. Бровари та Київського полігону № 5. Визначено підвищений вміст важких металів у ґрунтах м. Бровари та полігону № 5, що значно перевищує фонові значення. За допомогою методу термодинамічного моделювання отримано дані щодо форм міграції мікроелементів у природних водах техногенно-забруднених ґрунтів полігону № 5. Досліджено особливості мікроелементного складу питних підземних вод на території Коростишівського району Житомирської області. Порівняння біологічно значущих концентрацій (БЗК) основних мікроелементів підземних вод із визначеним під час дослідження їх вмістом у зразках води дозволило виявити особливості: у досліджуваних водах спостерігається надлишок таких елементів, як Sr і Ba. Натомість виявлено недостатню кількість елементів, таких як Li, V, Mn, Co, Ni, Cu, Zn, As, Cd та Pb. Ґрунтуючись на отриманих результатах, зроблено висновки про наявність ризиків виникнення деяких мікроелементозних захворювань на досліджуваній території.