Вісник Одеського національного університету. Географічні та геологічні науки

ДО ЮВІЛЕЮ ВАЛЕНТИНИ ВЕНЕДИКТІВНИ ЯНКО: ШЛЯХ У НАУЦІ ТА ВНЕСОК У СВІТОВУ МОРСЬКУ ГЕОЛОГІЮ

2025-11-27T12:47:39+02:00

Нарис присвячено життю та науковій спадщині проф. Валентини Венедиктівни Янко – всесвітньо відомої морської геологині й мікропалеонтологині, засновниці школи морської геології та палеонтології в ОНУ імені І. І. Мечникова. Окреслено ранні роки, освіту й становлення дослідниці; висвітлено ключові напрями її робіт: четвертинна історія Понто-Каспійсько-Середземноморського регіону, екологічна мікропалеонтологія, використання бентосних форамініфер як індикаторів клімату, рівня моря та забруднення, а також дослідження флюїдогенезу й метану на шельфі Чорного моря. Показано роль ученої в міжнародних проєктах IGCP/INQUA/COST, організації експедицій і конференцій, формуванні наукової школи та підготовці молодих фахівців. Узагальнено визнання а нагороди, зокрема звання GSA International Honorary Fellow.

ФУНКЦІОНАЛЬНО-ТЕРИТОРІАЛЬНА СТРУКТУРА РЕКРЕАЦІЙНО-ТУРИСТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ ОДЕСЬКОГО РЕГІОНУ ТА НАПРЯМИ ЇЇ ВДОСКОНАЛЕННЯ

2025-11-27T11:31:26+02:00

У статті обґрунтовано функціонально-територіальну структуру рекреаційно-туристичного комплексу Одеського регіону в контексті післявоєнних трансформацій і принципів сталого розвитку. На основі системного, географічного та аналітичного підходів показано, що просторове ядро рекреаційно-туристичного комплексу сформоване приморською зоною з високою концентрацією курортної інфраструктури і сезонним навантаженням, тоді як внутрішні райони зберігають недовикористаний потенціал екологічного, аграрного, культурно-пізнавального та реабілітаційного туризму. Сформовано трирівневу модель організації РТК: локальний рівень туристичних осередків територіальних громад, мезорівень кластерів за видами спеціалізації та регіональний рівень інтегрованого управління, логістики і стандартизації послуг. Показано роль транзитно-комунікаційних вузлів Одеси, Ізмаїла, Роздільної та Подільська як центрів формування потоків і з’єднання рекреаційних підсистем. Запропоновано напрями вдосконалення структури: диверсифікація видів діяльності для зменшення сезонності, розвиток транспортної та цифрової інфраструктури, посилення міжгромадської координації. Практичне значення роботи полягає у можливості використання моделі для просторового планування, підвищення інвестиційної привабливості і формування конкурентоспроможного туристичного продукту регіону.

ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА ОЦІНКА РЕГІОНАЛЬНИХ ВІДМІННОСТЕЙ РОЗВИТКУ БУДІВЕЛЬНОЇ ГАЛУЗІ

2025-11-27T11:33:01+02:00

У статті здійснено комплексний економіко-географічний аналіз будівельної галузі України з оцінюванням просторової диференціації у 2021–2025 роках. На основі офіційної статистики та порівняльно-просторових методів визначено три фази галузевої динаміки від докризового зростання через рецесію 2022 року до відновлення і стабілізації у 2023–2025 роках. Кластеризація регіонів виявила ядро високої активності Київ, Дніпропетровська, Одеська, Харківська, Львівська та Київська області середню групу західних і центральних регіонів та периферійний кластер північних і східних областей із переважанням відновлювальних робіт. Доведено формування інфраструктурно орієнтованої моделі просторового розвитку та обґрунтовано потребу регіонально диференційованої політики відновлення і цільового перерозподілу інвестицій.

СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНІ АСПЕКТИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ РЕГІОНУ

2025-11-27T11:34:29+02:00

У статті розглядаються та аналізуються суспільно-географічні аспекти дослідження інвестиційної діяльності регіону. Досліджуються поняття інвестицій, інвестиційної діяльності, інвестиційного клімату, інвестиційної привабливості, інвестиційного потенціалу регіону. Особливу увагу приділено структурі інвестиційного потенціалу регіону та її географічному обґрунтуванню. Розглянуті існуючі методики кількісної оцінки інвестиційної привабливості регіону та запропоновані їх доповнення.

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ УРБАНІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ У ГЕОГРАФІЧНОМУ ВИМІРІ

2025-11-27T11:46:04+02:00

Стаття обґрунтовує теоретико-методологічні підходи до аналізу урбанізації в географічному вимірі та порівнює Україну, США і ЄС. Урбанізацію трактовано як комплексний соціально-економічний і просторовий процес. На основі статистики динаміки міського населення та структури агломерацій виявлено відмінності у концентрації метрополій, поліцентричності та диспропорціях, окреслено ключові воєнні виклики України і напрями подальших досліджень.

СУЧАСНИЙ СТАН РОЗВИТКУ МЕДИЧНОГО ТУРИЗМУ У СВІТІ ТА ЙОГО ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ

2025-11-27T11:39:56+02:00

Стаття присвячена вивченню динаміки розвитку медичного туризму як глобального явища та його перспектив в Україні. Розкрито багатовекторність напрямів медичних подорожей; визначено основні причини, що стимулюють попит на лікування за кордоном; проаналізовано провідні міжнародні практики та окреслено бар’єри й можливості українського ринку. Запропоновано структурні напрями модернізації державної політики у сфері медичних послуг і туризму. Визначено ключові технологічні й організаційні чинники, що формують конкурентоспроможність. Дослідження враховує просторові, економічні та нормативні передумови розвитку медичного туризму в національному контексті, а також здійснює порівняльний аналіз міжнародного досвіду провідних країн. Акцент зроблено на створенні медичних кластерів, цифрових інноваціях, процесах міжнародної сертифікації закладів охорони здоров’я та необхідності послідовного формування позитивного іміджу України як надійної медичної дестинації. Матеріал ґрунтується на сучасних статистичних джерелах і узагальненні наукових підходів, що дозволяє обґрунтувати стратегічні вектори інтеграції у глобальний ринок медичних послуг.

ДИНАМІКА ПОТРЕБ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ В УКРАЇНІ: ВИКЛИКИ ТА МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ ГРОМАД

2025-11-27T11:41:22+02:00

Проблематика задоволення потреб внутрішньо переміщених осіб в Україні демонструє поступовий перехід від етапу кризового реагування до сталої інтеграції. Цей процес відображає адаптацію ВПО до нових умов проживання та формування нових соціально-економічних стратегій на індивідуальному та громадському рівнях. У статті здійснено комплексний аналіз змін у структурі потреб ВПО в умовах сучасних соціально-економічних трансформацій, охарактеризовані ключові виклики для громади, та окреслено можливості їх подолання. Обґрунтовано необхідність переходу від короткострокової державної політики підтримки до стратегічного управління інтеграції на регіональному рівні.

ГЕОПРОСТОРОВИЙ АНАЛІЗ ОНКОЛОГІЧНОЇ ЗАХВОРЮВАНОСТІ НАСЕЛЕННЯ ОДЕСЬКОГО РЕГІОНУ

2025-11-27T11:43:00+02:00

У статті здійснено комплексний геопросторовий та суспільно-географічний аналіз онкологічної захворюваності населення Одеського регіону з урахуванням екологічних, соціально-економічних, демографічних та інфраструктурних детермінант. На основі статистичних даних Національного канцер-реєстру України, матеріалів екологічного моніторингу та порівняльно-географічних методів визначено просторові диспропорції поширення злоякісних новоутворень у семи укрупнених районах області. Встановлено наявність «гарячих точок» онкологічного ризику. Зазначено, що суспільно-географічні чинники, структура розселення, рівень розвитку соціальної інфраструктури, доступність медичних послуг, диспропорції між міськими та сільськими територіями, відіграють ключову роль у формуванні просторової неоднорідності онкоризику.

ГЕОПРОСТОРОВІ ДИСПРОПОРЦІЇ МІГРАЦІЙНОГО ПРИРОСТУ МІЖ СІЛЬСЬКИМИ ТА МІСЬКИМИ ПОСЕЛЕННЯМИ

2025-11-27T12:13:30+02:00

У статті проведено комплексне суспільно географічне дослідження геопросторових диспропорцій міграційного приросту між міськими і сільськими поселеннями України в умовах сучасних демографічних та соціально-економічних трансформацій. Обґрунтовано теоретико-методологічні засади аналізу міграційних процесів із використанням системно просторового, геодемографічного підходів, що дозволило всебічно оцінити характер територіальної нерівномірності. Досліджено динаміку міграційного приросту у 2010–2024 роках та визначено ключові фактори, які формують посилення диференціації між міськими та сільськими територіями. Виявлено, що урбанізовані території характеризуються переважно позитивним або нейтральним балансом переміщень, тоді як сільські поселення зазнають стійкого відтоку населення та мають підвищену демографічну вразливість.

РЕКРЕАЦІЙНО-ТУРИСТИЧНЕ РАЙОНУВАННЯ ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2025-11-27T11:44:18+02:00

Стаття присвячена розробці рекреаційно-туристичного районування Вінницької області з метою оптимізації використання її туристично-рекреаційного потенціалу та сприяння сталому розвитку регіону. На основі певних критеріїв сформовано шість рекреаційно-туристичних районів. Запропоноване районування відображає реальні просторові відмінності попиту та пропозиції туристичних послуг і може слугувати основою для програм розвитку туризму у регіоні.

КУЛЬТУРНИЙ ПРОСТІР РЕГІОНУ ЯК ОБ’ЄКТ СУСПІЛЬНО‑ГЕОГРАФІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ, ЙОГО ПОНЯТТЯ, СТРУКТУРА ТА МЕТОДИ АНАЛІЗУ

2025-11-27T11:47:49+02:00

У статті здійснено суспільно-географічне обґрунтування культурного простору Одеського регіону як складної просторово організованої системи, що поєднує матеріальні, соціально-демографічні, інституційні, комунікаційні, символічні та економічні компоненти. Розкрито теоретико-методологічні засади дослідження культури як просторового явища, визначено структуру та внутрішні зв’язки між складовими культурного простору. На основі статистичних матеріалів та регіональних програм розвитку виявлено просторові закономірності організації культурної інфраструктури Одещини, встановлено відмінності між центральною, субрегіональною та периферійною зонами. Показано, що місто Одеса виконує роль головного центру культурного розвитку, тоді як громади південного і центральної частини області відзначаються етнокультурною своєрідністю та високим рівнем громадської активності. Обґрунтовано напрями удосконалення регіональної культурної політики, спрямованої на забезпечення територіальної збалансованості, розвиток людського потенціалу, охорону культурної спадщини та розбудову культурно-креативного потенціалу регіону.

ВПЛИВ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ТА ЕКОЛОГІЧНИХ ФАКТОРІВ НА СТАН ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ

2025-11-27T12:18:46+02:00

Стаття присвячена аналізу соціально-економічних факторів на здоров’я населення. Здоров’я населення – найважливіший фактор, який визначає рівень соціально-економічного розвитку суспільства, якості життя в цілому, національної безпеки. Здоров’я людей належить як до локальних, так і до глобальних проблем, тобто тих, що мають життєво важливе значення як для кожної людини, кожної держави, так і для всього людства в цілому. У формуванні здоров’я провідна роль відводиться суспільству і всім його інститутам. Стан здоров’я обумовлено не тільки системою охорони здоров’я, але і в значній мірі соціально-економічними та екологічними умовами, які склалися в країні. В статті розглянуто вплив економічних показників, які характеризують рівень матеріального добробуту; соціальні показники, які характеризують зайнятість населення; освітній рівень; стан здоров’я населення; стан довкілля; демографічні, такі як показники середньої очікуваної тривалості життя, сумарний коефіцієнт народжуваності, передчасна смертність. Акцентовано увагу на підтримку з боку держави здорового способу життя задля збереження громадського здоров’я.

ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ПЛАНУВАННЯ І ГЕОПЛАНУВАННЯ В СТРАТЕГІЯХ РЕГІОНАЛЬНОГО ТА МІСЦЕВОГО РОЗВИТКУ: ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ

2025-11-27T17:36:59+02:00

У статті висвітлено актуальні питання територіального планування і геопланування в Україні, зокрема в умовах війни. Теоретично доведено різницю в поняттях територіального планування і геопланування. Розглянуто теоретико-методологічну основу і прикладні аспекти застосування планувальних рішень при розробці стратегічних документів регіонального та місцевого розвитку, зокрема з акцентом на Одеський регіон та його географічні особливості. Констатується потреба в удосконаленні нормативно-правової бази геопланування, пов’язаної з воєнним станом та повоєнним відновленням країни та окремих її територій різного ієрархічного рівня. Розробка комплексних планів розвитку громад має базуватися на ландшафтній основі та враховувати існуючу та перспективну систему розселення, оптимізувати користування землями за їх цільовим призначенням з метою сталого розвитку та збереження екологобезпечного довкілля. В умовах правового режиму воєнного стану та поствоєнного відновлення країни та окремих її регіонів рекомендовано враховувати міграційні потоки та інші динамічні показники демографічного потенціалу території при геоплануванні.

СМЕРТНІСТЬ ЯК ІНДИКАТОР ДЕМОГРАФІЧНОГО РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ: КІЛЬКІСНИЙ ТА ЧАСОВИЙ АНАЛІЗ

2025-11-27T12:20:52+02:00

Стаття присвячена дослідженню смертності як ключового показника оцінювання демографічного розвитку в Україні в контексті сучасних тенденцій трансформації суспільства. Застосовано кількісно-часовий підхід до аналізу смертності за період 1990‒2024 рр. Визначено основні етапи демографічної кризи, виокремлено пікові періоди надлишкової смертності. Окреслено напрями подальших досліджень у площині регресійного аналізу та моделювання демографічного розвитку.

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ГІДРОЛОГІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ПРИБЕРЕЖНОЇ ЗОНИ ДЕЛЬТИ ДУНАЮ ПІД ВПЛИВОМ ПРОХОДЖЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ЦИКЛОНУ

2025-11-27T10:53:16+02:00

У статті розглянута зміна швидкості та напрямку течії, температури та солоності води на поверхні, а також висоти морської поверхні відносно геоїду у прибережній зоні Дельти Дунаю, яка відбувалася на тлі проходження атмосферного циклону через північно-західну частину Чорного моря.

ДО ПИТАННЯ ПРО КЛАСИФІКАЦІЇ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ МОРСЬКИХ БЕРЕГІВ

2025-11-27T10:57:08+02:00

Стаття присвячена визначенню та аналізу основних принципів динамічних класифікацій та їх особливостей, на відміну від статичних морфологічних та елементарних геоморфологічних. Динамічні класифікації ґрунтуються на кількісних характеристиках, на генетичній основі, охоплюють максимум показників. З ними щільно пов’язана стадійність змін рельєфу, дотримування принципу географічності, географічної локальності, ураховування впливу навколишніх факторів та компонентів. Особливо важливим бачиться необхідність бути зручною для районування та для придатності до різноманітного господарського засвоєння, до оптимального природокористування.

СУЧАСНІ ЗМІНИ КЛІМАТУ ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОГО ПРИЧОРНОМОР’Я

2025-11-27T11:00:07+02:00

Виконано оцінку змін стандартної кліматичної норми середньорічної температури приземного повітря і річних та сезонних атмосферних опадів у Північно-Західному Причорномор’ї, а також відповідність темпів сучасних змін клімату деяким зробленим раніше прогнозам. Використані дані спостережень на 16-ти довгострокових метеорологічних станціях, розташованих у межах Одеської та Миколаївської областей, а також у західній та центральній частинах Херсонської області.

ДО ПИТАННЯ ПРО ОБ’ЄКТ ГЕОГРАФІЇ, ЇЇ ПРЕДМЕТ, МЕТУ ТА ЗАГАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ У СУСПІЛЬСТВІ

2025-11-27T11:02:24+02:00

В статті розглядається питання про сучасний стан географії в Україні. Воно є актуальним і практично значущим. Мета роботи: розглянути і обговорити об’єкт географії, її мету, предмет та загальне значення в українському суспільстві. Для досягнення мети роботи вважаємо за доцільне вирішити такі завдання: 1 – формування сучасної географії в Україні, що в минулому відбувалося на основі всесвітнього досвіду; 2 – структура географії склалася як віддзеркалення гармонійної будови географічної оболонки; 3 – довготермінова стійкість сутності географії. Висловлені погляди про наукові співвідношення між географією та екологією. Робота є внеском у розвиток теорії фізичної географії та сприяє оптимальному природокористуванню.

СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД НА ПОНЯТТЯ «МОРФОДИНАМІКА БЕРЕГОВОЇ ЗОНИ МОРЯ»

2025-11-27T11:04:21+02:00

У статті розглядаються основні наукові положення берегознавства як важливої складової частини сучасної галузевої географічної науки – морфології берегової зони моря. Ця частина виникла під впливом еволюційної диференціації берегознавства у складі екзогенної геоморфології і в умовах гострої практичної необхідності. Вона визначає особливості прибережно-морського рельєфу і його морфодинамічні характеристики, описує приклади абразійних форм рельєфу, нехвильові (негідрогенні) фактори та процеси на морському узбережжі, зародження та розвиток рельєфу гирлових областей, особливості, риси та значення антропогенного рельєфу на узбережжях неприпливних морів. Показано значення прибережно-морської морфодинаміки для оптимального природокористування.

ОЗНАКИ ПРОЯВЛЕННЯ ГЛИБИННИХ ВУГЛЕВОДНЕВИХ ФЛЮЇДІВ У ДОННИХ ВІДКЛАДАХ ПРАДНІПРОВСЬКОЇ ПЛОЩІ ЗА ДАНИМИ КОМПЛЕКСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

2025-11-27T12:24:58+02:00

Дослідження присвячене виявленню проявів глибинного флюїдного потоку у донних відкладах на площі Прадніпровська із застосуванням комплексних досліджень, а саме даних сейсміки, структурної геології, газової хроматографії, мінерало- та термобарогеохімії, хімії, ізотопії та біоіндикації. Інтерпретація сейсмічних профілів виявила зони втрати кореляції з великих глибин, інтерпретовані як труби дегазації, просторово пов’язані з тектонічними порушеннями. Дані газової хроматографії виявили метан, його гомологи, алкени й алкіни. Мінералогічні та термобарогеохімічні дані підтвердили вплив флюїдів на структуру мінералів, а показники δ¹³C та δ¹⁸O засвідчили вплив глибинних флюїдів на ізотопне співвідношення. Хімічні аналізи підтвердили наявність елементів із глибинних шарів Землі. Біоіндикація продемонструвала чутливість форамініфер і нематод до вуглеводневих газів, зокрема, поява лагенід та кореляція окремих видів нематод з ацетиленом розглядаються як індикатори глибинних процесів. На основі отриманих результатів розроблено кількісно-генетичну модель розвантаження флюїдів, що може бути використана як критерій прогнозу вуглеводневого потенціалу.

ПРОСТОРОВО-ЧАСОВІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ДИНАМІКИ РУХУ ЛЬОДОВОГО ПОКРИВУ ПІВОСТРОВА КИЇВ

2025-11-27T12:27:09+02:00

У роботі визначені просторові та часові закономірності руху льодового покрову півострова Київ в період з 2015 по 2025 рік, виявлені в результаті аналізу поля швидкостей руху льодовика Труз, отриманого з використанням радіолокаційних зображень Sentinel-1. Встановлено роль кліматичних чинників у формуванні процесів переміщення льодовикового покрову, перевірено наявність циклічних компонентів в динаміці його руху та загальних трендів до прискорення (сповільнення) швидкості переміщень льодовика.

БІОСТРАТИГРАФІЯ СЕРЕДНЬОМІОЦЕНОВИХ ВІДКЛАДІВ ТАРХАНСЬКОГО РЕГІОЯРУСУ ПІВДЕННОЇ УКРАЇНИ ЗА ОСТРАКОДАМИ

2025-11-27T12:30:30+02:00

Наведені узагальнені результати, що були отримані в результаті виконання держбюджетної теми «Розробка та апробація стратиграфічної моделі осадових басейнів палеогену, неогену та квартеру України». Обґрунтовано виділення стратиграфічних підрозділів тарханського регіоярусу середнього міоцену Південної України за остракодами. Аналіз особливостей видового складу та розподілу остракодових комплексів у відкладах тарханського регіоярусу Півдня України дає можливість стверджувати, що їх роздільна здатність для стратиграфії та кореляції середньоміоценових відкладів регіону становить регіоярус.

СТІЙКІСТЬ ПРИБЕРЕЖНИХ СХИЛІВ ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОГО ПРИЧОРНОМОР’Я: ПОРІВНЯННЯ РОЗРАХУНКОВОГО МЕТОДУ ТА МЕТОДУ, ЩО БАЗУЄТЬСЯ НА ДАНИХ ДЗЗ

2025-11-27T12:33:18+02:00

У роботі представлені результати співставлення просторової оцінки стійкості схилів північно-західного Причорномор’я за даними ДЗЗ із опублікованими Зелінським та ін. (1993) результатами розрахункового методу. Проаналізовано особливості розподілу показників стійкості схилів, отриманих з використанням даних ДЗЗ. Показано можливості застосування методів, що базуються на даних ДЗЗ, для оцінки стійкості прибережних схилів у регіональних масштабах.

ОЦІНКА СТАНУ ПІДЗЕМНИХ ВОД У ТРІЩИНУВАТІЙ ЗОНІ КРИСТАЛІЧНИХ ПОРІД АРХЕЮ І ПРОТЕРОЗОЮ ТА ЇХНЬОЇ КОРИ ВИВІТРЮВАННЯ В ПІВНІЧНО-ЗАХІДНІЙ ЧАСТИНІ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2025-11-27T12:36:47+02:00

В роботі використовувалися дані, які включають результати гідродинамічних та гідрохімічних аналізів підземних вод із водопунктів (свердловин та колоязів), що знаходяться в північно-західній частині Миколаївської області і експлуатують водоносний горизонт у тріщинуватій зоні кристалічних порід архею і протерозою та їхньої кори вивітрювання. Уточнені границі розповсюдження, умови залягання, характер водоносності, хімічний склад досліджуваного водоносного горизонту. Виявлені особливості просторово-часового розподілу макрокомпонентів рекомендовано враховувати у процесі їх господарсько-питного використання та моніторингу підземних вод.

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОЗКРИВНИХ ПОРІД ЄРИСТІВСЬКОГО ТА БІЛАНІВСЬКОГО РОДОВИЩ КРЕМЕНЧУЦЬКОГО ЗАЛІЗОРУДНОГО БАСЕЙНУ

2025-11-27T12:39:02+02:00

Дослідження присвячене порівняльному аналізу розкривних порід Єристівського та Біланівського родовищ Кременчуцького залізорудного басейну (КЗБ) за стратиграфічними, літологічними, мінерально-хімічними, гранулометричними та палеогеографічними характеристиками. Використано геологічні карти масштабу 1:200 000, відбір 40 зразків, методи рентгенівської дифракції (XRD), рентгенофлуоресцентного аналізу (РФА) на приладі XRF-500, скануючої електронної мікроскопії (SEM), ситового гранулометричного аналізу (класи крупності від +1,0 мм до -0,025 мм). Єристівське родовище характеризується неогеновими пісковиками та четвертинними суглинками, тоді як Біланівське – палеогеновими вапняками, глинами і мергелями. Результати уточнюють стратиграфічну будову КЗБ, підкреслюючи відмінності в генезисі відкладів, що мають значення для регіональної геології та оптимізації гірничодобувних робіт. Дослідження поглиблює розуміння еволюції осадового чохла північно-східної частини Українського щита.

ФОРМУВАННЯ НАУКОВИХ УЯВЛЕНЬ ПРО ЮРСЬКУ СИСТЕМУ ДОНБАСУ: ІСТОРІОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ ДОСЛІДЖЕНЬ XIX-XXI СТОЛІТЬ

2025-11-27T12:43:55+02:00

Проведено історіографічний аналіз еволюції наукових уявлень про юрську систему Донбасу (XIX–XXI ст.). Встановлено три етапи: ресурсно-описовий, стратиграфічно-систематизуючий та інтеграційно-динамічний. Проаналізовано трансформацію методологій від описових методів до сучасних інтегрованих підходів, включаючи переосмислення тектоніки та оцінку нафтогазового потенціалу.

ЗАСОЛЕНІСТЬ ЧОРНОЗЕМІВ ДУНАЙ-ДНІСТРОВСЬКОЇ ЗРОШУВАЛЬНОЇ СИСТЕМИ

2025-11-27T11:07:05+02:00

У статті висвітлено еволюцію засоленості чорноземів південних Дунай-Дністровської зрошувальної системи. Встановлено, що характер засоленості досліджуваних чорноземів має генетико-виробничу обумовленість та є наслідком необґрунтованого іригаційного освоєння території, насамперед у зв’язку з використанням зрошувальних вод низької якості з озера Сасик. Констатується, що порівнювані як «еталонні» чорноземи незрошувані за сольовими характеристиками цілком відповідають зональним та фаціальним особливостям ґрунтогенези. За результатами досліджень автоморфних чорноземів масивів зрошення встановлено, що вміст водорозчинних солей в гумусованій кореневмісній верхній частині профілю складає 0,04–0,05% від ваги ґрунту. В більш карбонатній частині профілю (50–150 см) автоморфних богарних ґрунтів характерне незначне зростання вмісту водорозчинних солей, зазвичай, до 0,06–0,08% від ваги ґрунту, що дає підстави діагностувати та класифікувати досліджувані богарні ґрунти за ступенем засолення і за хімізмом як незасолені. Зрошення чорноземів південних трансформованою дунайською водою при використанні вод з Сасикського водосховища хлоридно-натрієвого хімізму мінералізацією близько 1,5 (до 2,0) г/дм³ на протязі 10 років призвело до соленакопичення в межах кореневмісного шару ґрунту. Встановлено, що при зрошенні сума солей в межах гумусованої частини профілю в середньому сягала до 0,07% і дещо більше в межах нижньої карбонатної частини профілю – в середньому до 0,12%. В умовах постіригаційної стадії еволюції чорноземи південні виведені зі зрошення характеризується загалом процесом розсолення і через практично 25–30 років чітко простежується розсолення верхньої ґрунтової товщі. В нижній же частині профілю процеси розсолення мають динамічно-пульсуючий режим, який залежить від погодно-кліматичних передумов та інтенсивності агрогосподарської діяльності, тощо.

ҐРУНТОВО-ГЕОГРАФІЧНА ІНФОРМАЦІЯ В ДЕРЖАВНОМУ ЗЕМЕЛЬНОМУ КАДАСТРІ УКРАЇНИ

2025-11-27T11:09:42+02:00

У статті висвітлено проблемні питання інформаційного забезпечення земельного кадастру в Україні про ґрунтові ресурси. Схарактеризовані особливості функціонування, формування (наповнення) та використання інформації про ґрунти в системі державного земельного кадастру країни, зокрема під час дії особливого правового режиму воєнного стану. Також розглянуто еволюцію ґрунтово-географічної бази даних в Україні, проаналізовано сучасний стан відображення ґрунтової інформації на Публічній кадастровій карті України, надано пропозиції та рекомендації щодо вирішення деяких нагальних проблем ведення державного земельного кадастру в Україні в умовах невизначеності, пов’язаної з воєнних станом, головно в частині раціоналізації користування землями сільськогосподарського призначення.

ОСОБЛИВОСТІ ЗАБРУДНЕННЯ ҐРУНТІВ ВАЖКИМИ МЕТАЛАМИ В РЕЗУЛЬТАТІ БОЙОВИХ ДІЙ

2025-11-27T11:11:44+02:00

Проведення бойових дій на території України тісно пов’язано із забрудненням ґрунтів важкими металами, які здебільшого присутні в різних компонентах боєприпасів. Авторами були дослідженні ґрунти зони бойових дій: м. Буча (Київська обл.) та м. Охтирка (Сумська обл.). Зафіксовано найбільші відхилення середнього валового вмісту від регіонального фону у дерново-середньопідзолистих оглеєних ґрунтах м. Буча за міддю, свинцем, цинком та ванадієм. Для чорноземів типових м. Охтирка перевищення фонових показників характерне за всіма дослідженими металами окрім хрому. Найбільші відхилення зафіксовано за цинком (більш ніж у 4 рази), міддю та свинцем (більш ніж у 2 рази), та ванадієм – приблизно вдвічі. Встановлено, що середній валовий вміст важких металів у ґрунтах досліджуваних територій перевищує природний геохімічний фон. Середні значення концентрацій рухомих форм за всіма елементами у зразках ґрунту м. Буча та м. Охтирка нижче рівня ГДК. Отримані результати важливі для оцінки екологічного стану й прогнозування наслідків військової діяльності.

ПРОСТОРОВО-ГЕОХІМІЧНА СТРУКТУРА ҐРУНТОВОГО ПОКРИВУ В ЗОНАХ БОМБОВОЇ ЕРОЗІЇ ЯК РЕЗУЛЬТАТ ПІСЛЯВИБУХОВОГО ҐРУНТОУТВОРЕННЯ

2025-11-27T11:28:02+02:00

У роботі проаналізовано просторово-геохімічну структуру ґрунтового покриву в зонах бомбової ерозії, утворених вибухами мін різних типів на півдні України. Розглянуто механізми перерозподілу хімічних елементів, взаємодію металів з органічною речовиною та визначено післявибухове ґрунтоутворення як новий тип антропогенно зумовленої трансформації ґрунтів.

ОЦІНКА ЯКІСНОГО СТАНУ ЧОРНОЗЕМІВ У СЕРЕДНІЙ ЧАСТИНІ БАСЕЙНУ РІЧКИ ВЕЛИКИЙ КУЯЛЬНИК

2025-11-27T11:29:49+02:00

У статті розглянуто сучасний стан та морфогенетичні особливості чорноземів звичайних у середній частині басейну річки Великий Куяльник. Встановлено, що ґрунтовий покрив представлений переважно чорноземами звичайними різного ступеня еродованості та ксероморфності. Проведений аналіз оцінки якісного стану засвідчує про деградаційну направленість ґрунтоутворювального процесу в умовах агрогенного використання. Встановлена визначальна роль рельєфу та топографії місцевості на формування морфологічної структури локальних профілів та розподілу карбонатів за глибиною. У результаті інтенсивного землекористування спостерігаються деградаційні процеси (насамперед, ерозія, переущільнення, дегуміфікація та погіршення агрофізичних властивостей) у чорноземах різної вираженості та просторової поширеності. Виявлено вплив антропогенних і природно-кліматичних чинників на трансформацію ґрунтів та їх просторового поширення. Запропоновано напрями екологоврівноважених ґрунтозахисних і рекультиваційних заходів для стабілізації агроландшафтів в межах досліджуваної середньої частини басейну р. Великий Куяльник.