Вісник Одеського національного університету. Географічні та геологічні науки

Світлій пам'яті професора Степана Павловича Позняка

2024-12-16T23:24:04+02:00

02.10.2024 року перервалось життя відомого в усьому світі українського вченого, професора, заслуженого діяча науки і техніки України Позняка Степана Павловича. 25 років трудового життя, становлення як науковця Степана Позняка пов’язані з Одеським університетом імені І. І. Мечникова, в якому вчений пройшов шлях від аспіранта до доктора географічних наук. Світла пам’ять про Степана Павловича назавжди залишиться в серцях чисельних учнів, колег та наукової спільноти.

СВІТЛОЇ ПАМ’ЯТІ ЄВГЕНІЯ АНАТОЛЬОВИЧА ЧЕРКЕЗА

2024-12-16T23:20:14+02:00

Двадцять сьомого листопада 2024 року перервалось життя відомого вченого, доктора геолого-мінералогічних наук, професора кафедри морської геології, гідрогеології, інженерної геології та палеонтології Одеського національного університету імені І. І. Мечникова Черкеза Євгена Анатолійовича. Світла пам’ять про Євгена Анатолійовича назавжди залишиться в серцях друзів, колег, учнів.

СВІТЛІЙ ПАМ’ЯТІ МИКОЛИ ЙОСИПОВИЧА ТОРТИКА (27.01.1956–19.12.2024)

2024-12-27T12:01:01+02:00

19 грудня 2024 р. перервалось життя викладача, науковця, ґрунтознавця, географа, наставника, професора кафедри географії України, ґрунтознавства і земельного кадастру Одеського національного університету імені І. І. Мечникова Тортика Миколи Йосиповича. Це велика і непоправима втрата для наукової спільноти ґрунтознавців, колег, учнів та родини.

ЄРОФЕЙ НИКИФОРОВИЧ КРАСЄХА: УЧЕНИЙ, ГРУНТОЗНАВЕЦЬ, ОСОБИСТІСТЬ

2024-12-16T23:17:05+02:00

До відзначення 85-річчя видатного українського вченого – географа, ґрунтознавця, геоеколога, професора кафедри географії України, ґрунтознавства і земельного кадастру Одеського національного університету імені І. І. Мечникова висвітлено життєвий шлях та наукову діяльність доктора біологічних наук Єрофея Никифоровича Красєхи.

ГЕОГРАФІЧНІ АСПЕКТИ СУЧАСНОЇ ДЕМОГРАФІЧНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ОДЕСЬКОГО РЕГІОНУ

2024-12-16T22:13:48+02:00

У статті висвітлено питання демографічної трансформації в Одеському регіоні, виявлені причини та встановлені географічні передумови трансформацій. Запропоновано використовувати в регіональному контексті поняття геодемографічних трансформацій. Встановлені регіональні та внутрішні територіальні особливості на основі проведеного внутрішньорегіонального аналізу геодемографічних трансформацій на засадах нового адміністративно-територіального устрою. За результатами дослідження запропоновано заходи щодо поглиблення розробок і регіональних цільових програм демографічної політики в регіоні в умовах воєнного стану та поствоєнної відбудови країни.

КЛЮЧОВІ ФАКТОРИ ВПЛИВУ НА ФОРМУВАННЯ МОДЕЛЕЙ РОЗВИТКУ МІСТА

2024-12-16T22:20:53+02:00

У статті досліджено ключові фактори впливу на формування моделей розвитку міста, включаючи демографічні зміни, економічний потенціал, географічні умови та технологічний прогрес. Розглянуто, як географічне розташування міста впливає на його інфраструктурний розвиток, економічну орієнтацію та стратегії розвитку, обрані девелоперськими компаніями. Особливу увагу приділено впливу демографічних змін, таких як міграція та зростання населення, на інфраструктуру та соціальні потреби міст, а також розкрито проблему економічного потенціалу в різних географічних контекстах. Проаналізовано, як технологічний прогрес, зокрема розвиток розумних міст, трансформує міський простір, а також розглянуто роль девелоперських компаній у впровадженні інноваційних рішень в умовах змін клімату та стихійних лих. У результаті дослідження зроблено висновок, що комплексне розуміння цих факторів створює основу для сталого розвитку міських територій, спрямованого на економічне зростання та соціальну згуртованість.

РОЗШИРЕННЯ МОРСЬКИХ ШЛЯХІВ: АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ СЬОГОДЕННЯ

2024-12-16T22:25:00+02:00

В статті обґрунтовано значення водних маршрутів, які мають вирішальне значення для морського транспорту. Встановлено, що в умовах сьогодення характер міжнародних морських перевезень та торгівлі змінюється під впливом низки тенденцій. Визначено, що комплексна морська політика (IMP) покликана забезпечити більш послідовний підхід до питань морської галузі на основі посилення координації між різними аспектами політики у цій галузі. Відкриття міжконтинентальних морських шляхів докорінно змінило світові торговельні відносини.

ВПЛИВ КУЛЬТУРНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ НА ПРИЙНЯТТЯ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНИХ ІННОВАЦІЙ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ РЕГІОНАЛЬНИХ ПІДХОДІВ

2024-12-16T22:27:23+02:00

У статті досліджується вплив культурних особливостей на процес прийняття та впровадження соціальних інновацій у різних регіонах світу. Соціальні інновації є ключовим інструментом для вирішення сучасних глобальних викликів, таких як зростання соціальної нерівності, демографічні зміни, економічна нестабільність та екологічні проблеми. Незважаючи на значний потенціал соціальних інновацій, їхнє успішне впровадження значною мірою залежить від урахування специфічних культурних контекстів у кожній країні чи регіоні. У статті детально розглянуто, як культурні фактори, такі як індивідуалізм-колективізм, дистанція влади, гендерні ролі, традиційні цінності та соціальні норми, впливають на процес прийняття нових соціальних практик.

РОЗВИТОК ПРІОРИТЕТНИХ СЕКТОРІВ БЛАКИТНОЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ

2024-12-16T22:30:30+02:00

У статті наведено тенденції останніх десятиліть у розвитку перспективних галузей блакитної економіки України у Чорному морі. Основну увагу приділено таким усталеним секторам як морські живі ресурси, включаючи підсектори видобутку та переробки, сектору портової діяльності, сектору морського транспорту, сектору суднобудування, а також сектору морського та прибережного туризму.

АНТРОПОГЕНІЗАЦІЯ ВОДНИХ ОБ’ЄКТІВ ОКРЕМИХ ТЕРИТОРІЙ МІЖЗОНАЛЬНОГО ГЕОЕКОТОНУ «ЛІСОСТЕП-СТЕП» УКРАЇНИ НА ПРИКЛАДІ ГАЙВОРОНСЬКОГО СТАРОПРОМИСЛОВОГО РАЙОНУ

2024-12-16T22:06:13+02:00

В статті розглядається сучасний стан водних ресурсів Гайворонського старопромислового району, розташованого в межах міжзонального геоекотону «лісостеп-степ» України. Питання раціонального природокористування, зокрема використання водних ресурсів, є нагальною проблемою розвитку громад та регіонів на території України. В сучасних умовах актуалізується питання розробки та впровадження в життя чітких орієнтирів коротко-, середньо- та довгострокового розвитку. Мінімізація негативних впливів на середовище життєдіяльності населення повинно мати ключове значення під час впровадження рішень з питань перспективного соціально-економічного розвитку територіальних громад.

ОСНОВНІ ПИТАННЯ СИСТЕМНОЇ БУДОВИ ГЕОГРАФІЧНОЇ ОБОЛОНКИ ЗЕМЛІ

2024-12-16T22:08:59+02:00

У роботі викладені деякі теоретичні положення про будову окремих частин географічної оболонки, т.з. секторів. Виходимо із того, що протягом всієї природної історії Землі, оболонка зазнала глибокої диференціації. Окрім поділу на геосфери, на поверхні землі утворилися окремі сектори. Серед них нами розглянуто та оцінено екзогенні системи секторів: ландшафтного (терригенного), аквашафтного (прибережно-морського) та талассогенного (океанічного), причому, у межах останнього виділено підсектори океанічний водний та океанічний донний. В роботі досліджено кожний із секторів. Складено ієрархічний ряд аквашафтний та талассоогенний, гідрогенні, запозичено відповідний ряд ландшафтних систем, які є терригенними. На підставі співставлення між ними, визначені їх природні характеристики, розміри, будова, властивості, інші особливості. На цьому підґрунті автор склав кореляційні ряди природних систем по кожному екзогенному сектору географічної оболонки. Визначення, аналіз, обґрунтування, теоретичне значення кожного ряду відкриває шляхи до подальшої географічної систематизації фізико-географічних систем, із їх місцем розташування у географічному просторі, розмірами, внутрішньою будовою, властивостями, динамікою, особливостями взаємодії із суміжними системами.

ЕКОЛОГО-ГЕОХІМІЧНА ОЦІНКА ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ РОЗПОДІЛУ СПОЛУК АЗОТУ І ФОСФОРУ В ПОВЕРХНЕВИХ ВОДАХ ДНІПРА

2024-12-16T23:14:00+02:00

У представленому дослідженні була виконана оцінка просторово-часових змін концентраaцій амонію, нітратів, нітритів та фосфатів в поверхневих водах Дніпра. Дослідження поверхневих вод проводилось в межах семи водозаборів великих міст України, охоплювало територію від м. Вишгород дом. Дніпро та включало дані за період з 2015 по 2023 рік. Була проведена еколого-геохімічна оцінка особливостей сезонної та багаторічної динаміки змін сполук азоту і фосфору та реалізоване просторове зонування території досліджень за характером розподілу сполук азоту і фосфору.

ПЕРША ЗНАХІДКА ПРЕДСТАВНИКА РОДУ DELTOIDONAUTILUS SPATH, 1927 (NAUTILIDA: CEPHALOPODA) В ПАЛЕОГЕНОВИХ ВІДКЛАДАХ КРИМСЬКОГО ПІВОСТРОВА (УКРАЇНА)

2024-12-16T22:34:12+02:00

В статті описано першу знахідку представника роду наутилід Deltoidonautilus Spath, 1927 (D. cf. sowerbyi (Wetherell in Sowerby, 1843)) у палеогенових (іпрських або нижньолютецьких) відкладах Кримського півострова на Півдні України. Іпрські та нижньолютецькі відклади Кримьского півострова представлені бахчисарайською та сімферопольською світами, що складаються з пісків, глин та вапняків. Палеогенова малакофауна Криму вивчена досить повно, проте систематичний склад та стратиграфічне поширення цефалопод в палеогенових відкладах цього регіону потребує уточнення. Попри те, що палеогенові головоногі молюски не мають великого стратиграфічного значення, в окремих випадках вони можуть бути цінним інструментом палеоекологічних та палеогеографічних досліджень. На поверхні вивченого ядра черепашки наутиліди виявлено сліди харчування чи існування, віднесені до іхнороду Arachnostega Bertling, 1992. Зазвичай, ці іхнофосилії приурочені до софт- та фірмграундів, а їхніми продуцентами ймовірно були поліхети (черви). Раніше, види роду Deltoidonautilus фіксувалися в еоцені Українського щита і Донецького басейну.

Нова знахідка збільшує таксономічне різноманіття палеогенових цефалопод України. Загалом, з палеогенових відкладів України відомі представники родів Eutrephoceras Hyatt, 1894, Aturoidea Vredenburg, 1925, Aturia Bronn, 1838, Deltoidonautilus Spath, 1927, Cimomia Conrad, 1866, Belosaepia Voltz, 1830, Beloptera de Blainville, 1825 та Vasseuria Munier-Chalmas, 1880. Однак, слід зауважити, що дані щодо систематичного складу палеогенових головоногих молюсків, опубліковані в порівняно старих роботах потребують ревізії з позицій сучасних знань щодо морфології і таксономії головоногих молюсків.

БЕЗПЕКОВА СКЛАДОВА ВИВЧЕННЯ РОЗВАНТАЖЕННЯ ГЛИБИННИХ ФЛЮЇДНИХ ПОТОКІВ НА ДНІ ЧОРНОГО МОРЯ

2024-12-16T23:11:32+02:00

Викиди метану на дно Чорного моря є явищем, що часто зустрічається, і залежно від їхньої інтенсивності можуть різною мірою впливати на безпеку мореплавання. Так одними із небезпечних є катастрофічні викиди метану, пов’язані з грязьовими вулканами. Найбільшу небезпеку становлять великі сипи, в яких струмінь газу, що викидається, може підійматися на сотні метрів, іноді доходячи до поверхні, що призведе до втрати плавучості судна, яке потрапило в такий струмінь. Ще більшою мірою подібні явища впливатимуть на навігацію підводних суден.

Для врахування подібних ризиків необхідно мати детальну та інтерактивну карту розташування вже наявних метанових викидів. Нами для цих цілей була проведена робота з оцінки можливості виявлення таких явищ дистанційними методами, і насамперед через інтерпретацію геологічної інформації за космічними знімками.